Агітація, що не відбулася. Чому кампанія Санду зазнала поразки через російські маніпуляції.

Після агітації з боку влади у багатьох молдован знання про ЄС лишалися на рівні чистого листа

"Європейська правда" продовжує висвітлювати історичне голосування, яке відбулося в Молдові 20 жовтня. Раніше ми опублікували матеріал, що аналізує суперечливість та потенційні ризики результатів, а також репортаж про ті регіони, які становлять опору для підтримки Кремля в країні.

Пропонуємо вашій увазі статтю, написану представницею Руху "ЧЕСНО", яка долучилася до міжнародної спостережної місії в Молдові.

Sure! Here’s a unique version of that text: #####

У фінальні дні виборчої кампанії в містах Молдови панувала незвична тиша. Лише зрідка можна було натрапити на агітаційні намети та постери, тоді як білборди з зображеннями кандидатів траплялися ще рідше.

Не спостерігалося активної агітації не лише під час президентських виборів, але й на ключовому для держави референдумі щодо можливого вступу Молдови до Європейського Союзу.

На цих виборах Росія змогла організувати ледь не безпрецедентну мережу для підкупу виборців. Ще на початку місяця поліція заявила, що 130 тисячам виборців пообіцяли винагороду за підтримку проросійських варіантів як на виборах, так і на референдумі; тепер президентка Санду оперує цифрою у 300 тисяч. Ця мережа координується за допомогою Telegram-каналів, а виплати її учасниками здійснювалися на спеціальні рахунки у підсанкційному російському "Промсвязьбанку", який обслуговує також воєнний бюджет РФ.

Зважаючи, що на виборах проголосувало трохи більше ніж 1,5 мільйона молдован, така кількість голосів є дуже високою і здатна повністю викривити електоральну картину.

Про результати голосування читачі напевно знають.

На президентських виборах відбудеться повторний тур, в якому Мая Санду зіткнеться зі своїм ключовим суперником Александром Стояногло. Для Санду, яка є лідером у президентських рейтингах, такий розвиток подій не є оптимістичним, і питання про те, хто стане переможцем цих виборів, залишається відкритим.

Найбільш драматичним моментом став підрахунок голосів на референдумі, що стосувався європейського майбутнього Молдови.

Різниця між варіантами "так" і "ні" склала менше одного відсотка -- 50,4% та 49,6% відповідно. Та й цього вдалося досягти виключно голосами діаспори, адже серед молдован, що голосували всередині країни, 54% висловилися проти.

Чому так сталося?

Чому рух країни до ЄС не має підтримки переважної більшості попри те, що офіційно учасниками кампанії стали 13 політичних партій, 11 з яких підтримували варіант "так" на референдумі?

Важливу роль у цьому процесі зіграло втручання Росії, яке виявилося ефективним.

Саме референдум був основною ціллю росіян.

Важливо підкреслити, що Молдова вжила заходів для протидії російським маніпуляціям, ухваливши новий виборчий кодекс. Деякі його положення були спеціально розроблені для того, щоб встояти проти традиційних методів російського втручання в демократичні процеси.

З 2022 року організоване підвезення виборців на виборчі дільниці стало забороненим. Ця проблема особливо проявлялася на дільницях, призначених для громадян Молдови, які мешкають у Придністров'ї, що не підпорядковується уряду. Наприклад, у селі Варниця, розташованому неподалік від окупованого міста Бендери, традиційно функціонують три виборчі дільниці. У попередні роки тут виникали величезні черги, тоді як цього разу ситуація значно змінилася – дільниці залишилися практично порожніми.

Члени місцевих виборчих комісій зазначили, що вперше за їхніх спогадів вибори проходили настільки мирно.

Проте повністю вирішити проблему організованого перевезення підкуплених виборців не вдалося. З місцевих джерел надходила інформація, що жителям Придністровʼя, нібито, обіцяли відшкодувати витрати на таксі.

Нові обмеження, що стосуються агітаційних кампаній, також зіграли свою важливу роль.

Тепер постери та рекламу можна розміщувати лише на спеціально виділених місцях, яких була обмежена кількість. Утім, хоча більшість політсил грали за цими правилами, на вулицях часто можна було побачити анонімну антиєвропейську агітацію в недозволених місцях.

Ще одним наслідком введення обмежень стало те, що політичні партії почали активніше використовувати метод "від дверей до дверей". Ця форма агітації не підпадає під заборону; проте, її важко регулювати, як у плані компенсацій для залучених агітаторів, так і в аспекті можливого підкупу виборців.

Цим активно користувалися проросійські сили.

Окремо варто відзначити питання мови, яке залишається потужним важелем впливу РФ.

У Молдові виборці мають можливість обирати між бюлетенями, виданими російською або румунською мовами. Під час підрахунку голосів стало очевидно, що більшість бюлетенів, заповнених російською, підтримували проросійські кандидати та пропозиції, як на виборах, так і на референдумах. Цю тенденцію також можна було спостерігати під час виборчих кампаній різних кандидатів. Крім того, вказана мережа підкупу виборців активно використовувала російську мову у своїй діяльності.

В результаті, спокійна і, здавалося б, "цивілізована" виборча кампанія проєвропейських партій виявилася безсильною перед масштабними російськими впливами, які активно практикувалися в контексті купівлі голосів.

Тож не дивно, що референдум за рух до ЄС врятувала лише молдовська діаспора, до якої російський вплив просто не зміг дістатися.

Зважаючи на те, що Молдова, ймовірно, залишиться під впливом російських інтересів, ефективна протидія гібридному втручанню з боку Росії можлива лише за умови впровадження більш суворих заходів, підкріплених переконливими доказами щодо очевидного втручання у вибори.