Андрій Степушин, Дмитро Запорожець та Валентин Гончарук. Львів проводить в останню путь своїх Героїв.

Андрія Степушина буде поховано на Сихівському цвинтарі, Дмитра Запорожця - на Личаківському цвинтарі, а Валентина Гончарука - на місцевому кладовищі в селі Грусятичі Львівської області.

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.

У середу, 6 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Степушином, Дмитром Запорожцем та Валентином Гончаруком, які боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Церемонія похорону захисників розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра й Павла. Після цього, приблизно о 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміське прощання.

Андрій Степушин (07.07.1966 - 01.11.2024) — уродженець Львова.

Навчався у Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті №6. Здобув освіту у технікумі харчової промисловості, далі вступив до Національного університету "Львівська політехніка".

Протягом тривалого часу працював інженером в компанії з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-ЛТД". Крім того, багато років очолював цех у приватному акціонерному товаристві "Львівський жиркомбінат". Як зазначають його рідні, він був надзвичайно добрим і співчутливим, завжди прагнув підтримати інших.

Згодом почав працювати у місцевому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Надалі проходив службу у лавах 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

У Андрія Степушина є дружина, двоє дітей, сестра та двоє племінників.

Дмитро Запорожець (04.06.1969-04.11.2024). Львів'янин.

У період з 1976 по 1986 рік проходив навчання в Ліцеї №45 Львівської міської ради. Після цього він продовжив свою освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де в 1995 році здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста в галузі юриспруденції.

У період з 1987 по 1989 рік він проходив строкову військову службу, а згодом присвятив багато років діяльності в правоохоронних органах. Останнім часом працював інкасатором у відділі інкасації Акціонерного товариства "КредоБанк". Він був справжнім еталоном професіоналізму та відданості своїй справі. У вільний час активно займався спортом, захоплювався подорожами, досліджував історію та колекціонував монети.

У період 2014-2015 років брав участь у бойових операціях в зоні антитерористичної операції, будучи частиною 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, він знову вирішив виконати свій обов'язок захищати рідну землю. Здійснював бойові завдання на підтримку суверенітету та незалежності України в складі 63-ї окремої механізованої бригади 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Дмитра Запорожця залишилися дружина, двоє дітей та онук.

Валентин Гончарук (21 грудня 1978 - 3 листопада 2024) народився в селі Рогізна, розташованому в Хмельницькій області.

Отримав освіту в Рогізнянському ліцеї, що розташований у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Після цього здобув професійно-технічну освіту в одному з місцевих училищ Кам'янця-Подільського. Також проходив військову службу в Криму, де служив у прикордонних військах.

Після завершення служби переїхав до Львова, змінив кілька місць праці. Упродовж останнього періоду працював у Республіці Польща.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він приєднався до 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України для захисту рідної землі. У складі підрозділу виконував бойові завдання, спрямовані на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій області.

У Валентина Гончарука є дружина, донька, двоє братів і сестра.