Бюджетний індикатор - вересень 2024 року

Планується підвищення фінансування Збройних сил на понад 495 мільярдів гривень.

Які зміни відбулися з бюджетом у вересні цього року? Чи вдалося досягти запланованих показників доходів за ключовими податками? Які ризики можуть виникнути до завершення цього бюджетного року? Всі ці аспекти та інші питання щодо бюджету ви знайдете в нашому Бюджетному барометрі за вересень 2024 року.

ЩО ВИЙШЛО?

1. Надходження від податку на прибуток підприємств були на 154,5% вищими від запланованого, а ПДФО зібрали на 15,4% більше. Це дало змогу отримати додаткові 6,1 млрд грн.

Парламент прийняв перший закон у 2024 році, що стосується змін до Державного бюджету, який передбачає збільшення фінансування Збройних Сил на понад 495 мільярдів гривень.

ЩО НЕ ВИЙШЛО?

1. У вересні не вдалося виконати план надходжень - доходи становили 122,9 млрд грн, що нижче від планових показників на 2,6%. Це підвищує ризики недофінансування певних статей держбюджету.

У вересні законопроєкт, що передбачає підвищення податків для часткового покриття витрат на оборону та безпеку, ще не був ухвалений (парламент затвердив його 10 жовтня).

ЩО ДАЛІ?

● У жовтні цього року заплановано п'ятий перегляд програми Міжнародного валютного фонду, який буде розглянутий Радою директорів Фонду, після чого очікується отримання наступного траншу в обсязі 1,1 мільярда доларів США.

● 9 жовтня Рада ЄС досягла згоди щодо надання Україні кредиту на суму 35 млрд євро. Для отримання коштів Європарламент має ухвалити пропозицію Європейської Комісії у першому читанні. Після ухвалення тексту Європарламентом Рада ЄС планує прийняти регулювання за письмовою процедурою. Це забезпечить швидке ухвалення і набуття чинності регулюванням. Обслуговування та погашення цього кредиту планується за доходи від заморожених російських активів. Очікується, що ці кошти будуть доступними уже з кінця 2024 року і почнуть надходити в Україну з початку 2025 року у форматі макрофінансової допомоги, що забезпечить пряме безповоротне фінансування державного бюджету. Ці ресурси доповнять вже наявне фінансування, передбачене програмою Ukraine Facility.

● Ініціатива "Купуй українське" здобула значну популярність серед споживачів та виробників вітчизняних товарів, проте в проекті державного бюджету на 2025 рік немає прямих планів щодо її продовження через суттєвий бюджетний дефіцит.

КЛЮЧОВІ РИЗИКИ

● Подальше зниження оподатковуваного імпорту може призвести до менших надходжень митних платежів (високий ризик).

● Податкові надходження виявилися нижчими за прогнозовані через несприятливі зміни в енергетичному секторі в кінці року (середній рівень ризику).

● Недостатнє фінансування витрат викликане запізнілим ухваленням змін та їхньою недостатньою обґрунтованістю в податковому законодавстві. Прийняті парламентом податкові реформи можуть забезпечити лише обмежене зростання доходів державного бюджету (21,5 млрд грн у 2024 році та 133 млрд грн у 2025 році), що не покриває потреби для повного фінансування бюджетних витрат у короткостроковій перспективі (приблизно 500 млрд грн), що створює високі ризики.

Деталі

(1) Доходи державного бюджету у вересні недовиконано на 2,6%, що пов'язано з нижчим, ніж очікувалось, обсягом надходжень від деяких податків. Надходження до загального фонду становили 122,9 млрд грн. План за основними податковими надходженнями був виконаний на 95,1%: планували зібрати 122,6 млрд грн (за загальним фондом), а фактично надійшло 117,7 млрд грн (рис. 1). Водночас номінально у вересні 2024 порівняно з вереснем минулого року податкові надходження виросли на 25,6%. У вересні до бюджету надійшло 4,1 млрд грн ввізного та вивізного мита, що дорівнює плановим показникам.

Державній податковій службі вдалося перевиконати вересневий План доходів загального фонду на 4,8% завдяки податку на прибуток підприємств та ПДФО. Державна митна служба зібрала 52,3 млрд грн, що на 13,1% нижче за план, передусім через нижчі за очікувані обсяги імпорту деяких товарів (природного газу, плоского прокату тощо). Ще однією причиною стало збільшення обсягів пільг зі сплати митних платежів до 18,7 млрд грн, зокрема на "енергозберігальні" товари (у серпні обсяг пільг становив 17,8 млрд грн).

Зображення 1. Поступлення основних податків до загального фонду державного бюджету у вересні 2024 року, млрд грн.

У вересні загальний фонд державного бюджету отримав 5,6 млрд грн від податку на прибуток підприємств, що на 154,5% перевищує заплановані показники. Основні платники, зокрема комерційні банки, продовжують демонструвати значні прибутки, що сприяє збільшенню надходжень до бюджету. Що стосується податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), то його надходження до загального фонду склали 20,2 млрд грн, що на 15,4% більше від запланованого, ймовірно, завдяки високим темпам зростання номінальних заробітних плат.

Надходження акцизного збору до загального бюджету склали 21,3 млрд грн, що на 1,8% нижче запланованих показників. Це сталося всупереч підвищенню ставок акцизного податку на паливо з вересня, викликаному ухваленням закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації норм актів права Європейського Союзу стосовно акцизного податку". Ймовірно, це пов'язано з тим, що імпортери мали можливість заздалегідь підготуватися та накопичити певні запаси.

Чисті надходження від внутрішнього ПДВ у вересні склали 22,6 мільярда гривень, що на 11,7% нижче запланованих показників. Це, ймовірно, пов'язано з надмірно оптимістичними прогнозами при складанні щомісячного плану доходів, а також рекордним відшкодуванням для платників податків, яке цього року досягло 13,8 мільярда гривень. Серед основних галузей, що отримали відшкодування, найбільше отримала переробна промисловість - 5,99 мільярда гривень, далі слідують оптова та роздрібна торгівля - 3,5 мільярда гривень, сільське, лісове та рибне господарство - 1,23 мільярда гривень, будівництво - 647 мільйонів гривень, а також добувна промисловість і розробка кар'єрів - 1,77 мільярда гривень. Надходження від імпортного ПДВ склали 40,2 мільярда гривень, що на 14,8% нижче запланованого через зниження обсягів оподатковуваного імпорту.

Ілюстрація 2. Державне відшкодування ПДВ у періоді 2022-2024 років, в мільярдах гривень.

З рентної плати за використання природних ресурсів до загального фонду державного бюджету було отримано 3,7 млрд грн, що на 14% менше запланованих показників. У зв'язку зі зниженням світових цін на залізну руду та ймовірним скороченням виробництва металургійної продукції і концентратів (зокрема, цю інформацію вже підтвердили в "АрселорМіттал"), існує ризик подальших недонадходжень цього податку.

18 вересня Верховна Рада України ухвалила зміни до Державного бюджету на 2024 рік, що передбачають збільшення фінансування на безпеку та оборону на 495,3 млрд грн. Одночасно, зміни до Податкового кодексу, тісно пов'язані з бюджетними поправками, отримали підтримку в першому читанні, а в жовтні були ухвалені в загальному порядку. Основними джерелами для покриття додаткових витрат стали перевищення планових надходжень за період січень-серпень 2024 року, зменшення витрат на обслуговування державного боргу, розширення плану з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та скорочення витрат в інших бюджетах. Податкові зміни включають підвищення військового збору до 5% для фізичних осіб, нові ставки для фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також збільшення податку на прибуток для фінансових установ до 25% з 2025 року і 50% для банків за 2024 рік. Очікувані надходження до зведеного бюджету внаслідок цих змін у 2024 році складуть 21,6 млрд грн (з них 21,5 млрд грн до державного бюджету і 0,1 млрд грн до місцевих бюджетів), а в 2025 році – 141,1 млрд грн (з яких 133,0 млрд грн до державного бюджету та 8,1 млрд грн до місцевих).

У вересні касові витрати загального фонду державного бюджету склали 249,3 млрд грн, що на 17,8% нижче запланованого рівня (згідно з розписом, передбачалося 303,3 млрд грн). Після позитивного виконання на 9% у серпні бюджет знову повернувся до загальної тенденції недовиконання планових показників. Тим не менш, протягом кожного місяця 2024 року (окрім січня) фактичні видатки загального фонду бюджету перевищували відповідні показники минулого року: у вересні 2023 року було профінансовано витрати на суму 230 млрд грн.

Протягом дев'яти місяців цього року витрати склали 92,8% від запланованого обсягу, що становить 2342,5 млрд грн при запланованих 2522,7 млрд грн. Загалом витрати досягли 66% від річного плану. Таким чином, ймовірність виконання запланованих витрат у 2024 році виглядає вкрай низькою. Залишається лише питання: на скільки меншими будуть витрати і які саме статті бюджету зазнають найбільших скорочень.

Ілюстрація 3. Реальний розподіл витрат державного бюджету за січень-вересень 2023-2024 років, у мільярдах гривень.

У вересні передбачався дефіцит загального фонду державного бюджету в розмірі 176,3 млрд грн. Проте Міністерство фінансів не оприлюднило фактичні дані про цю суму. Згідно з нашими попередніми підрахунками, вважаючи, що у вересні були надані та повернуті всі заплановані кредити з загального фонду (зокрема, лише 0,8 млрд грн повернуті), дефіцит міг скласти близько 125,6 млрд грн, що на 1,4 рази менше запланованого рівня. Зменшення дефіциту можна пояснити недофінансуванням витрат загального фонду, оскільки за вересень було профінансовано лише 82,2% від запланованих витрат, а також зростанням надходжень податкових платежів, яке перевищило планові показники на 4,8%.

Ілюстрація 4. Фінансування бюджетних витрат у період з січня по вересень 2023 та 2024 років, у мільярдах гривень.

(5) У вересні до державного бюджету надійшло 0,4 млрд грн (11 млн дол. США) пільгового фінансування від Банку розвитку Ради Європи в межах проєкту Світового банку "Зміцнення системи охорони здоров'я та збереження життя (HEAL Ukraine)". Гранти до державного бюджету України цього місяця не надходили.

(6) Окрім зовнішнього фінансування, у вересні Мінфін залучив 70,5 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 41,1 млрд грн або 58,3% від загального обсягу залучених ОВДП - бенчмарк облігації (завдяки яким банки мають змогу покривати частину власних обов'язкових резервів). Водночас номіновані у валюті ОВДП становили 24,5 млрд грн (34,8% від загального обсягу залучених ОВДП). Загалом залучених за дев'ять місяців 2024 року коштів від розміщення ОВДП вистачило для здійснення платежів з погашення ОВДП - залучено 377,4 млрд грн, тоді як на погашення витрачено 244,3 млрд грн. Однак сукупні витрати на погашення і обслуговування внутрішнього державного боргу на 9,4 млрд грн перевищували суму, залучену від продажу ОВДП.

У вересні 2024 року витрати на погашення та обслуговування державного боргу склали 61,7 млрд грн, з яких 62,4% (38,5 млрд грн) було направлено на внутрішні зобов'язання. Водночас, у вересні цього ж року держава отримала на 9,2 млрд грн більше позикових коштів з внутрішніх та зовнішніх джерел, ніж витратила на обслуговування боргу. За дев'ять місяців 2024 року спостерігалося перевищення на рівні 531,8 млрд грн: залучено 1092,0 млрд грн, в той час як на погашення та обслуговування боргових зобов'язань було витрачено 560,2 млрд грн.

Ілюстрація 5. Обсяги кредитування, погашення та обслуговування державного боргу України за період січень-вересень 2023 та 2024 років, у мільярдах гривень.

У вересні 2024 року до місцевих бюджетів надійшло 35,5 млрд грн (без урахування міжбюджетних трансфертів). Головними джерелами цих надходжень стали:

● 24.4 billion UAH in personal income tax (PIT)

● 2,8 мільярда гривень єдиного податку,

● 2,7 млрд грн акцизного податку.

Міжбюджетні трансферти становили 15,9 млрд грн (93,8% плану), зокрема: базова дотація - 1,8 млрд грн (100% плану), додаткові дотації - 3,2 млрд грн (99,99% плану).

(9) У вересні 2024 року загальні надходження від ЄСВ становили 46,7 млрд грн, що на 5,3 млрд грн або 12,8% більше, ніж у вересні 2023 року (рис. 8-9). Зростання надходжень від ЄСВ зумовлене зростанням зарплат через дефіцит робочої сили, а також підвищення мінімальної зарплати до 8 тис. грн (у 2023 році - 6700 грн).

У вересні 2024 року доходи Пенсійного фонду зросли на 5,3 млрд грн, що становить 8,3% у порівнянні з тим же місяцем попереднього року, досягнувши загальної суми 69,5 млрд грн (див. рис. 6). Таке зростання стало можливим завдяки збільшенню власних надходжень ПФУ на 6 млрд грн, або 14,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Власні доходи Пенсійного фонду формуються з надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ).

У вересні загальні витрати Пенсійного фонду України склали 67,7 млрд гривень, що на 5,6 млрд гривень або 9% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (див. рис. 7). Це зростання зумовлене підвищенням витрат на пенсійні виплати, яке стало наслідком індексації та перерахунку пенсій, реалізованих цього року.

Ілюстрація 6. Структура фінансових надходжень Пенсійного фонду України за вересень 2023-2024 років, у мільярдах гривень.

Ілюстрація 7. Склад витрат Пенсійного фонду України у вересні 2023-2024 років, в мільярдах гривень.

Зображення 8. Фінансові надходження та витрати Пенсійного фонду, загальний обсяг надходжень від ЄСВ за період січень-вересень 2023-2024 років, у мільярдах гривень.

Рисунок 9. Помісячна динаміка доходів та видатків Пенсійного фонду, сукупних надходжень від ЄСВ у січні-вересні 2024 року, млрд грн

Таблиця 1. Заплановані та фактичні показники виконання державного бюджету (за загальним фондом) у період з січня по вересень 2024 року, млрд грн.

Розмір дефіциту не є простою арифметичною різницею між доходами та видатками, адже на нього також впливають обсяги кредитування з державного бюджету та процес їх повернення.

**обчислення для Центру**

Витяг: Міністерство фінансів України, аналітичні дані Центру

Таблиця 2. Ключові параметри фінансування державного бюджету, млрд гривень.

Витяг: Міністерство фінансів України, аналітичні дані Центру

Таблиця 3. Зовнішні джерела фінансування* за період січень-вересень 2024 року

Витяг: Міністерство фінансів України

Автори: Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки

Юлія Маркуц, очільниця Центру аналізу державних фінансів і управлінських процесів KSE.

Ліна Задорожня, експертка з Центру досліджень публічних фінансів та управлінських практик Київської школи економіки.

Тарас Маршалок, експерт з аналізу державних фінансів та управлінських процесів в Київській школі економіки.

"Вокс Україна"

"VoxUkraine" - це аналітичний центр, що займається вивченням еволюції економіки, державного управління, а також соціальних і реформаторських процесів.