Держава прагне отримати контроль над фінансами лікарень - Здоровʼя 24

Попри супротив медичної спільноти та Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, Уряд таки передбачив у затвердженому проєкті бюджету на 2025 рік дискусійну норму про обов'язковий перехід всіх медичних закладів на небюджетні казначейські рахунки.

Урядова норма, яка була ухвалена, вимагає від усіх державних і комунальних медичних установ до 1 березня відкрити рахунки в Державному казначействі та перевести туди фінансування, отримане від Національної служби здоров'я, про це написав співзасновник Українського центру охорони здоров'я, ексзаступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, його слова передає 24 Канал.

Новий штам COVID-19 ХЕС також поширюється по всьому світу і має дві ключові відмінності від попередніх варіантів.

Це є серйозним обмеженням автономії лікарень, що має шкідливий та руйнівний вплив на медицину. Це ускладнить розвиток лікарень, вплине на мотивацію медичних працівників, ослабить конкуренцію та якість надання послуг, а також відштовхне приватний сектор від державного обслуговування,

- пояснив Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я та колишній заступник міністра охорони здоров'я України.

Він підкреслив, що рішення уряду не має виправдань, враховуючи умови воєнного стану, брак фінансування чи інші причини, оскільки автономні лікарні мають можливість для розвитку та покращення якості медичних послуг без істотних додаткових витрат з державного бюджету. Окрім того, перехід медичної системи на актуальну схему фінансування став значним кроком уперед для медицини.

Уряд обґрунтовує своє рішення про повернення контролю над "медичними коштами" такими аргументами:

"У публічному дискурсі уряд в основному спирається на перший і другий аргументи, хоча ці тези фактично суперечать одна одній. Те, що ці доводи не узгоджуються, свідчить про їхню нещирість. На мою думку, єдиною вагомою причиною є третя - розширення грошової маси в казначейській системі за рахунок медичної сфери", - підкреслив експерт.

Коментуючи ключовий довід Кабінету Міністрів щодо нібито значних залишків на рахунках лікарень, які свідчать про "нецільове" та "неефективне" використання фінансування Національної служби здоров'я, Ковтонюк підкреслив, що медичні установи надають звітність про всі витрати та залишки.

Велика частина медичних закладів має на своїх рахунках обмежені фінансові резерви, які зазвичай покривають витрати на 1-2 місяці. Ці рахунки поповнюються коштами від донорів, місцевих ініціатив, грантових програм, платних послуг, участі в наукових дослідженнях та інших джерел.

Одночасно лише в кількох медичних установах, зокрема у Донецькому центрі екстреної допомоги, Бахмутській лікарні та Маріупольському центрі первинної допомоги, спостерігається значний обсяг фінансування, оскільки ці заклади залишаються активними як юридичні особи.

Ковтонюк зазначив, що через примусове переведення фінансів на рахунки казначейства медичні заклади можуть опинитися без резервів для придбання лікарських засобів. Це ускладнить їхню господарську діяльність і негативно вплине на якість медичних послуг.