Кувейт був звільнений всього за два дні. Яка ж основна різниця між агресією Росії під керівництвом Путіна та вторгненням Іраку під владою Саддама?
Сьогодні ця історична хроніка читається як фантастика
У далекому вже 1990 році Ірак висунув абсурдні фінансові й територіальні претензії до Кувейту, зірвав спробу перемовин і вкрай цинічно вторгся в сусідню країну. Танкові дивізії, що сунули до столиці, Ель-Кувейту, підтримувалися масштабними ракетними ударами по цивільному населенню, авіацією та десантом із моря.
Тоді в глобальному контексті почали з'являтися незвичні вимоги до "мирного вирішення конфлікту та розподілу Кувейту по фронтових лініях". Якщо б четверта за потужністю армія світу, Ірак, здобула перемогу над невеликою Кувейтом і захопила б усю його територію, голоси миротворців стали б ще більш помітними та активними.
Можна стверджувати, що питання майбутнього Кувейту вже вирішене, і немає потреби більше жертвувати ані людськими життями, ані ресурсами. Стабільність цін на енергетичні ресурси приносить користь всьому світові - це переконливий довід. А чи не так?
Проте відбулося зовсім інакше. Рада Безпеки надала повноваження державам-членам ООН "вжити всіх необхідних заходів для відновлення міжнародного миру та безпеки в регіоні". У підготовці до операції взяли участь понад 40 країн, а збройні сили шести держав безпосередньо брали участь в ударах по іракським окупаційним силам. Після повітряної кампанії, в якій задіяли більше тисячі бойових літаків, територія Кувейту була звільнена всього за два дні.
Чому сьогодні ця історична хроніка читається як фантастика? І в чому саме відмінність абсолютно цинічної агресії путінської Росії від такої самої агресії саддамівського Іраку?
