За словами Княжицького, люди часто почуваються незатишно у чужій країні, коли їх затримують на вулицях.
Моральний і психологічний стан кожного солдата відображає його готовність воювати, але ми часто не враховуємо ці аспекти
Таку думку висловив народний депутат Микола Княжицький на форумі-презентації "Сталимо перемогу - від стійкості громадян до Держави Вдячності"
"Мобілізація є надзвичайно важливою, і її можна було організувати з перших днів, але іншим чином — через роз'яснення для населення та створення ефективної системи обліку. Хоча така система, як "Резерв+", зрештою була реалізована, це сталося з великим запізненням. Уряд міг би ухвалити відповідну постанову відразу після початку повномасштабного вторгнення, не чекаючи на законодавчі зміни. Але всі остерігалися брати на себе відповідальність за непопулярні кроки. В результаті, ми стали свідками процесу, який можна назвати "бусифікацією", що, безумовно, розділяє суспільство. Наприклад, коли біля Палацу спорту, де проходив концерт гурту "Океан Ельзи", представники ТЦК перевіряли документи у чоловіків, це призвело до того, що люди почали повертати свої квитки. Чи не важлива для нас українська культура? Лише чотири особи з присутніх порушили закон. Відповідно до чинного законодавства, якщо ви зареєстровані в "Резерв+", ви повинні отримати повістку. Якщо ви її ігноруєте, це є порушенням закону, і вас можуть затримати правоохоронці. Але коли ви нічого не порушили, зареєструвалися, і вас раптово зупиняють на вулиці, не дозволяючи попрощатися з родиною, відправляють на формальну військово-лікарську комісію і направляють в армію, це абсолютно ненормально. З боку це виглядає жахливо, і люди відчувають себе чужими у власній країні", - підкреслив він.
На старті масштабного вторгнення велика кількість людей вирушала на фронт як добровольці, і важливо було підтримувати цей дух, підкреслив Княжицький.
"Головнокомандувача підтримували, були медіа, які це висвітлювали, і численні добровольці. Однак було вирішено підійти до справи інакше. Держава повинна визнавати заслуги своїх громадян, а не хапати їх на вулицях. Мій син служить, і я не знаю, коли він повернеться додому. У законодавстві мають бути передбачені терміни, коли ці люди можуть повернутися. Це говорить про людяність у ставленні до них. Все залежить від ефективності мобілізаційних заходів. Коли соціологічні дослідження показували, що більше 60% населення готові до служби, потрібно було налагодити з ними діалог, щоб вони прийшли, відчували повагу та усвідомлювали, що це їхній обов'язок, а не ховатися в затишних місцях, провокуючи в суспільстві вигідну ворогу антиармійську істерію, яка призводить до значної міграції громадян за кордон," - зазначив він.
Чимало матерів евакуювали своїх дітей, яким нині виповнилося 18 років. За словами Княжицького, ніхто не робить спроб зупинити цей процес.
"Треба працювати з культурою, з мисленням людей, з їхніми почуттями, із системою управління. Людина має знати, що в неї є одне місце, куди вона може прийти, оформити документи, щоб відбудувати зруйнований будинок, подати скаргу, що її дитина не може ходити в школу, або немає школи, звернутися, коли вона за кордоном, зрозуміти, куди йти, якщо вона хоче піти в український батальйон за кордоном. Має бути якесь місце, яке опікується тимчасово переміщеними особами, як в Україні, так і за кордоном. А такого місця немає. Тому я подав законопроєкт про створення Міністерства демографічної політики діаспори. Політика - це те, що розробляє міністерство. Це бачення держави щодо того, як ми маємо діяти з нашим людським потенціалом. Комітет проголосував за цей законопроєкт. На рівні віце-прем'єра має бути хтось, хто цим займатиметься. В країні має бути три ключові міністри або віце-прем'єри: один, який займається обороною (у нас є міністр оборони, він має досить високий статус), другий -- демографією і людським потенціалом, і третій -- українською культурою та ідентичністю", - резюмував Княжицький.
