Мрія про біговий протез: у Львові 56-річному ветерану з Хмельниччини надали допомогу для відновлення.
У Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ у Львові проходить реабілітацію 56-річний військовий із Хмельниччини майор Валерій Лобов. Наприкінці серпня 2023 року у боях на Запоріжжі він утратив ногу. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
Майор Валерій Лобов, родом із Красилова на Хмельниччині, отримав нагороди за свої бойові досягнення не лише від Президента України, а й від колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Однак, з поняттям війни він ознайомився ще в молодості, коли відбував строкову службу в Афганістані.
Після цього настали десятиліття спокійного існування, зайнятого викладанням у школі та заняттями бігом. У 2016 році він, як спортсмен, викладач фізичного виховання та "Захисту України", а також наставник у дитячо-юнацькій спортивній школі, приєднався до рядів добровольців і став парамедиком. А в 2022 році вирішив взяти на себе ще більшу відповідальність, обравши бойову посаду та ставши командиром штурмової роти.
"Кому, як не мені, слід було вирушити в цей шлях? Я завжди вів активний спосіб життя, підтримував відмінну фізичну форму і мав досвід військової служби. Коли я формував свою роту, ми проходили марші по 12-16 кілометрів з рюкзаками вагою до 30 кг. У ті часи я міг з легкістю змагатися навіть з молодшими бійцями, яким було по 25-27 років", - ділиться своїми спогадами Валерій Лобов.
Командир штурмової роти втратив свою ногу в боях під Запоріжжям. Це трапилося в районі Роботиного наприкінці серпня 2023 року. Після цього розпочався рік його лікування та реабілітації в різних містах. Центр UNBROKEN став заключним етапом відновлення Валерія.
56-річний захисник прибув до Львова вже з протезом, але пересуватися міг лише за допомогою милиць. Тому перед ним стояло завдання зміцнити м'язи та покращити техніку ходьби. Протягом півтора місяця занять з фізичними терапевтами пацієнт досягнув бажаних результатів. Зараз він впевнено пересувається на протезі і більше не потребує додаткових засобів для підтримки. Однак для чоловіка важливо не лише вміти ходити, а й мати можливість бігати. Навіть у віці "понад 50" Валерій здолав дистанції на 10 км. Щоб повернутися до бігу, йому потрібен спеціальний спортивний протез, що є його маленькою мрією. Проте, звичайно, у нього є й більші прагнення.
"Я не сприймаю травматичну ампутацію як кінець. Я усвідомив свою травму, визначив цілі і рухаюсь до них. Моя найбільша мрія - це наша перемога, і я готовий зробити все можливе, щоб вона стала реальністю," - ділиться майор ЗСУ.
Для втілення своєї великої мрії Валерій Лобов готовий продовжити військову службу: як на фронті, так і в тилу, де міг би готувати бійців. Наразі майор очікує на рішення військово-лікарської комісії.
