Оксана Забужко: Харьков удивителен - даже с его ранами, или Все, что стоит учесть о ЮНЕСКО -- Блоги | OBOZ.UA
Немного полистала мировые СМИ о Харькове -- и только зубами скрипнула...
Хочу напомнить, что на 24 февраля 2022 года площадь Свободы в Харькове, с силуэтом Госпрома, была внесена в предварительный список на включение в список Всемирного наследия ЮНЕСКО. За более чем два с половиной года постоянных бомбардировок Харькова ситуация с этой заявкой не изменилась ни на йоту.
Следующий текст представлен на оригинальном языке.
Справжня історія (прошу не сміятись!) полягає в тому, що минулого року цю пам'ятку внесли до Списку об'єктів із підвищеним рівнем захисту. Чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, що саме має на увазі цей "підвищений захист". Можливо, він полягав у тому, що на картах з'явився більший синій знак охорони (і це не жарт — саме таку пораду отримали львів'яни від ЮНЕСКО в останні дні лютого 2022 року, коли в паніці телефонували до Парижа, запитуючи, як захистити свою Світову спадщину від російських ракет. Мовляв, подбайте про помітні сині щитки, щоб їх було видно — і, мовляв, коли росіяни їх помітять, то не наважаться вас бомбити...).
Це, по суті, вся необхідна інформація про ЮНЕСКО.
І про всі інші міжнародні організації, коли на те пішло, також: Юрій Безменов мав рацію -- всього одне покоління, за Ортеґою - 30 років, від 1989 р. рахуючи, знадобилось ГБ, щоб системно, на рівні інституцій, розтлити Захід, який після Другої світової війни вже, слід віддати йому належне, не так то й опирався -- і знай верещав, як той Вінстон Сміт у "1984": "Віддайте їм Джулію!" - причім задовго до того, як його брали на тортури: Кремлеві досить було, як казав котрийсь їхній Юліус Штрейхер, "только бровь поднять", і йому залюбки віддавали "Джулію за Джулією" - Угорщину й Чехословаччину, Вірменію й Грузію, Україну... - опа, ашотакоє, а чого ж з Україною все ніяк не виходить?..
А те, що ми мали ці 30 років, було саме необхідним для того, щоб навчитися протистояти викликам.
І хрін вам уже, песиголовці, а не Харків. Ви й Кавказу надовго не втримаєте -- ще вас тільки починає розгойдувати з усіх сторін, ще від вас не почало відвалюватися там, де тонко: як 35 років тому, як 110 років тому, -- тільки цим разом Захід вас уже не вдержить: зробивши його інституційно імпотентним, ви й себе позбавили його підтримки, котру досі приймали як належне, бо кого ж захистить зогниле, -- не буде цим разом "Парижа", не буде "Ялти", Carthago delenda est.)
А Харків прекрасний -- навіть у шрамах.