Осужденный за применение насилия к своему соседу по селу в апелляционной жалобе попросил о смягчении приговора. Каково было решение суда?

Судебная коллегия Тернопольского апелляционного суда изучила апелляцию защитника обвиняемого Богдана Т., касающуюся решения Тернопольского городского районного суда, вынесенного 3 мая 2024 года. Информацию об этом предоставила пресс-служба апелляционного суда Тернополя.

Судом було встановлено, що 21 серпня 2022 року, близько 23 години, Богдан Т. у своїй кухні в селі Малий Ходачків, що в Тернопільському районі, розпивав алкоголь разом з Михайлом О. Під час їхньої спільної пиятики виник словесний конфлікт, який переріс у фізичну бійку. У процесі сутички Богдан Т. завдав ударів Михайлу О. руками і ногами в різні частини тіла. Коли потерпілий упав, Богдан витягнув його за ноги на сходи свого будинку і залишив там до ранку. Наступного дня він виявив, що 54-річний Михайло О. помер від отриманих важких травм. Переляканий, обвинувачений спочатку звернувся до священика, а потім направився до сільської ради.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 3 травня 2024 року 60-річного Богдана Т. визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, що підпадає під ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, яке призвело до смерті потерпілого). Суд призначив йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. Крім того, цивільний позов дружини загиблого був задоволений, і з обвинуваченого стягнуто 1 мільйон гривень на користь потерпілої за завдану моральну шкоду.

Зверніть увагу: санкція частини 2 статті 121 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді ув'язнення на термін від 7 до 10 років.

Захист не погодився з рішенням суду і в апеляційній скарзі адвокат зазначив, що суд наклав на Богдана Т. занадто суворе покарання, без достатніх підстав вказуючи на обставину, яка ускладнює покарання — наявність у підзахисного алкогольного сп'яніння. Відтак, адвокат клопотав про скасування вироку та призначення обвинуваченому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Крім того, він просив зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 300 тис. грн.

Під час розгляду справи в апеляційному суді Тернополя колегія суддів ретельно дослідила та оцінювала матеріали кримінальної справи у рамках поданої апеляції. Вони дійшли висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а також зазначили, що при визначенні покарання були адекватно враховані такі обставини:

- відповідно до ст. 12 КК України, вчинене кримінальне правопорушення кваліфікувалось як тяжкий злочин;

Згідно з положеннями статті 89 Кримінального кодексу України, Богдан Т. вважався особою, яка не має судимостей. Суд також врахував його вік, сімейну ситуацію та стан здоров'я.

- думку потерпілої, яка наполягала на призначенні найсуворішого покарання.

Суддівська колегія підкреслила, що аргументація апелянта, яка стосувалася позитивної характеристики обвинуваченого, не відповідала дійсності. У документах, наданих Великобірківською селищною радою, зазначалося, що за місцем проживання в селі Малий Ходачків Богдан Т. мав негативну репутацію: зловживав алкоголем, часто конфліктував із сусідами, вів аморальний спосіб життя та постійно порушував громадський порядок.

Колегія суддів також встановила, що аргументи захисника, які стосувалися неврахування судом обставин, що пом'якшують покарання, є безпідставними. Зокрема, йшлося про щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Відповідно до матеріалів справи, під час досудового розслідування обвинувачений не визнавав своєї провини. У зв'язку з цим, місцевий суд у своєму висновку щодо стану алкогольного сп'яніння Богдана Т. під час скоєння злочину послався на висновок судово-психіатричної експертизи та акт медичного огляду, проведеного спеціальною медичною комісією Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань. У цих документах вказувалося, що під час вчинення інкримінованих дій Богдан Т. через вживання алкоголю демонстрував психічні розлади та порушення поведінки.

Разом з тим, вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння підтверджено показаннями свідка М. Б., який повідомив суду, що у день скоєння злочину вони з обвинуваченим у с. Бірки придбали 2 літри горілки, потім пішки повернулись до с. Малий Ходачків і вдома у Богдана Т. розпили придбану горілку. Крім того, свідки В. Я. та Н. С., спілкуючись із обвинуваченим фактично одразу після вчиненого ним злочину, зауважили, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Зрештою, у судовому засіданні цю обставину підтвердив сам Богдан Т., визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин, у тому числі, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. При цьому сторона захисту ані в апеляційній скарзі, ані в судовому засіданні апеляційного суду не навела жодних обставин, які б спростовували висновки місцевого суду про перебування Богдана Т. у стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів також погодилася з рішенням суду першої інстанції щодо суми моральної компенсації, підкресливши, що втрата близької людини є найважчою з можливих втрат. Таким чином, встановлений розмір не є ані завищеним, ані несправедливим.