Верховный Суд занял позицию, отклонив запрос компании на получение градостроительных условий и ограничений для преобразования нежилых помещений в многоквартирный жилой дом.

Архитектурный департамент отклонил запрос предприятия на получение градостроительных условий и ограничений для реконструкции нежилых помещений в многоквартирный жилой дом с надстройкой. Причиной отказа стало отсутствие необходимых документов, предусмотренных частью 3 статьи 29 Закона Украины "О регулировании градостроительной деятельности", в частности, копии документа, подтверждающего право собственности или пользования земельным участком.

Суды предыдущих инстанций отказали в удовлетворении иска.

Кассационный административный суд, входящий в состав Верховного суда, аннулировал решения нижестоящих судов и вынес новое постановление, частично удовлетворяющее требования иска.

На підставі аналізу положень ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Суд дійшов висновку, що право на виконання будівельних робіт без документа, який засвідчує право на земельну ділянку, виникає за наявності чотирьох самостійних підстав: 1) реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані; 2) реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення; 3) комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності; 4) нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.

Перші два критерії не залежать від категорії замовника (чи це органи державної влади, чи місцевого самоврядування) або від типу власності земельної ділянки. Вони визначаються характеристиками самого будівельного об'єкта (який повинен бути вже існуючим і розташованим на території відповідної категорії) і видами будівельних робіт (реконструкція, реставрація або капітальний ремонт, а не нове будівництво). З іншого боку, решта двох критеріїв пов'язані передусім із типом замовника, яким може бути лише орган державної влади або місцевого самоврядування, а також із формою власності земельної ділянки, на якій розташовується будівельний об'єкт (державна або комунальна власність).

Таким чином, трактування положення абзацу 1 частини 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" має бути таким: висловлювання "на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності" застосовується виключно до комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та до нового будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

З огляду на такий висновок Суд зазначив, що неподання документів про право власності або користування земельною ділянкою до заяви про видачу містобудівних умов не могла бути підставою для відмови лише за умови, що реконструкція, яку мало намір провести підприємство, не передбачала зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані.

Рішення Верховного Суду від 5 вересня 2024 року у справі № 600/7509/21-а (адміністративне провадження № К/990/22338/22) -- доступно за посиланням.