Підлітковий булінг: своєчасне виявлення та запобігання негативним наслідкам.
2 жовтня ми святкуємо Міжнародний день ненасильства. Проте як українцям зберегти людяність і уникнути жорстокості в умовах війни?
Основною метою запровадження цього дня є утвердження культури миру, терпимості та взаєморозуміння. Ненасильство як соціальна стратегія заперечує використання сили. Сьогодні, коли українці переживають повномасштабну війну, ми відчуваємо глибокий вплив насильства, агресії та загроз з боку зовнішнього ворога на наше життя та життя наших дітей. Іноді ми не можемо уникнути цих небезпек або дати їм відсіч. Проте прояви нетерпимості між нами, як громадянами, можна і потрібно запобігати. Жодні обставини, незалежно від їхньої складності, не можуть служити виправданням для насильства.
Сіяння терпимості, взаємоповаги та любові до оточуючих формуються ще в дитячому віці. Проте, на жаль, ми часто стикаємося з неприємним явищем, таким як булінг серед підлітків. Сьогодні, коли наші діти перебувають у стані постійного стресу і під загрозою від безперервних агресивних дій, дорослим надзвичайно важливо вжити заходів для підтримки їх у подоланні викликів, які виникають у соціальних мережах і в реальному житті. Необхідно виховувати у них здатність запобігати жорстокості щодо інших і дбати про збереження психологічного благополуччя нашого майбутнього.
В українському законодавстві булінг або цькування охоплює будь-які форми насильства, включаючи кібербулінг, що здійснюється щодо всіх учасників навчального процесу і має негативний вплив на їхнє психічне або фізичне здоров'я. До таких дій відносяться: залякування, переслідування, погрози, а також моральне і фізичне приниження.
Зазвичай, ініціаторами цькування стають діти, які прагнуть домінувати. При цьому жертвами знущань стають ті, хто має якісь відмінності від своїх однолітків: це можуть бути особливості зовнішності, поведінки, незвичайні інтереси, соціальний статус, національна приналежність або релігійні переконання. Якщо не вжити заходів вчасно, "жертва" може зазнати серйозних наслідків – від формування комплексу неповноцінності до виникнення суїцидальних думок. А агресор може перейти межу, стаючи злочинцем у підлітковому віці. Згідно з даними, наданими Укрінформу Національною поліцією України, лише в Києві щороку реєструється сотні кримінальних правопорушень, скоєних неповнолітніми. Стабільно з року в рік залишається високий відсоток обвинувальних актів за статтями 121 ККУ "Умисне тяжке тілесне ушкодження" та 296 ККУ "Хуліганство", вчинених підлітками. Можна припустити, що деякі з них безкарно "випробували" свої сили на однолітках, і, на жаль, не отримали вчасного втручання.
В Україні відповідальність за булінг у навчальних закладах має адміністративний характер і була введена в 2018 році через доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статтю 173-4. Закон передбачає два види покарання: штраф, який коливається від 850 до 3400 гривень, та громадські роботи тривалістю від 20 до 60 годин. Особи, які займаються цькуванням, несуть адміністративну відповідальність з 16 років, а до цього віку відповідальність покладається на їхніх батьків. Крім того, керівники навчальних закладів також можуть бути притягнуті до відповідальності за приховування випадків булінгу — їм загрожує штраф або примусові роботи.
Згідно з даними моніторингового сервісу Опендабот, за останні п’ять років в українських навчальних закладах було зареєстровано понад 600 випадків булінгу. Найбільше до відповідальності притягувалися підлітки віком від 14 до 16 років. Водночас, за інформацією ЮНІСЕФ, 67% підлітків в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу.
Діти, які стали жертвами булінгу, переживають складні емоційні стани, такі як приниження, сором, страх, безнадія і гнів. Внаслідок цих переживань вони можуть не наважуватися ділитися з дорослими інформацією про те, що з ними відбувається.
Ювенальна поліція України активно реалізує різноманітні профілактичні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей. За кожною навчальною установою закріплений ювенальний поліцейський, який робить все можливе для формування безпечного освітнього простору та вживає заходів для запобігання булінгу, домашньому насильству та іншим правопорушенням. У рамках цих зусиль була створена служба освітньої безпеки, що передбачає постійну присутність поліцейського в школах. Однак, як зазначив у коментарі Укрінформу Василь Богдан, керівник Управління ювенальної превенції Національної поліції України, батькам також важливо дотримуватися певного алгоритму дій, якщо вони помічають негативні зміни в поведінці своїх дітей і підозрюють, що ті стали жертвами булінгу.
"Коли батьки усвідомлюють, що їхня дитина опинилася в ситуації, що вимагає поліційного втручання, критично важливо реагувати оперативно та результативно," - підкреслив Василь Богдан.
Наприклад, якщо ви виявили синці і запідозрили, що вашу дитину могли побити, а вона не розповідає про це, слід вжити таких заходів:
При цьому важливо забезпечити психологічну підтримку дитині, звернувшись до дитячого психолога (шкільний, приватний, або канали психологічної підтримки).
В коментарі Укрінформу, психологиня Діана Житня-Кебас наголосила, що у вихованні підлітків важливо пам'ятати про необхідність здобуття ними власного досвіду, і слідкувати за тим, щоб був баланс: з одного боку - батьківська підтримка, а з іншого - можливість зустрічати виклики та долати їх.
"Якщо у підлітка є достатньо ресурсів для подолання виклику, ця ситуація може стати каталізатором його розвитку, сприяючи зростанню впевненості в собі. Однак, якщо виклик перевищує його можливості, це може призвести до травми, яка вплине на нього негативно, ослаблюючи та пригнічуючи. Це можна порівняти з температурним режимом: в певних випадках організму корисно самостійно адаптуватися до підвищення температури, а в інших — затримка може бути небезпечною", — роз'яснює експертка з роботи з підлітками, авторка курсу "Підліткологія" Діана Житня-Кебас.
Вона навела приклади ситуацій, у яких батьківське втручання є надзвичайно важливим:
Батьки можуть здійснювати вплив на це наступними способами:
"Однак важливо бути уважними і ретельно оцінювати, щоб вплив не призвів до негативних наслідків для дитини та її соціальної адаптації. Якщо ж затримка може завдати більшої шкоди, ніж сама ситуація, тоді ризик ускладнення стосунків з однолітками або виникнення психологічних проблем може виявитися виправданим у контексті серйознішої проблеми," - зазначає психолог.
Вона зазначила, що діти часто не наважуються ділитися з батьками своїми труднощами, пов'язаними з друзями, випадками булінгу та іншими неприємними обставинами через відчуття страху. Це може бути:
Розуміння таких мотивів дозволяє батькам налагоджувати більш ефективну комунікацію з підлітками. Важливо проявляти підтримку, співчуття та розуміння, уникаючи повчального тону, осуду, грубого втручання та конфліктів з однолітками без ретельного аналізу ситуації. Основна мета полягає в тому, щоб допомогти підлітку подолати труднощі, стати союзником у боротьбі з проблемою, залишаючи у нього відчуття здатності справлятися з викликами й переконання, що звернення по допомогу є безпечним і доцільним, - зазначає психолог Діана Житня-Кебас.
Нагадаємо, що в Україні функціонують спеціалізовані канали психологічної підтримки, які орієнтовані на підлітків:
Так, через російську збройну агресію навколо нас зараз так багато насилля й жорстокості, що інколи світ здається чорним, але маленькими кроками взаємоповаги, терпимості, співчуття, емпатії, любові та поваги один до одного ми можемо зробити його світлішим. Заради всіх нас, заради наших дітей, заради майбутнього України.