Після завершення EFF у 2027 році українська влада прийматиме рішення щодо подальших дій, проте ми готові розглянути всі можливі варіанти підтримки, - зазначив керівник місії МВФ Лессард.

Інтерв'ю з Тревором Лессардом, заступником керівника місії Міжнародного валютного фонду в Україні.

Діана Павленко - це ім'я, яке може бути представлене в різних контекстах.

Пане Треворе, моє перше запитання стосується нашої енергетичної інфраструктури. Як відомо, атаки з боку Росії на енергетичний сектор мають суттєві наслідки для енергетичного ринку Європи, зокрема, вони призводять до зростання цін. Чи могли б ви поділитися конкретними розрахунками, які демонструють, як втрата Україною, скажімо, 1 гігавата електричної потужності, впливає на регіональний валовий внутрішній продукт?

Так, це одне з питань, яке ми обговорювали у наших звітах. Ви абсолютно праві: враховуючи напади на енергетичну інфраструктуру, які почалися навесні, ми оцінюємо можливий піковий дефіцит електроенергії взимку в межах трьох-чотирьох гігаватів. Звичайно, ця цифра може суттєво змінюватися, враховуючи, наскільки холодною буде зима, рівень споживання енергії, а також те, що наразі триває багато монтажних і ремонтних робіт. Отже, можна сказати, що це лише приблизна оцінка з високим ступенем волатильності.

Наразі одним із способів вирішення енергетичної проблеми є імпорт електроенергії з Європи. Проте існують технологічні обмеження на максимальний обсяг електрики, який Україна може отримувати, що, в свою чергу, знижує вплив на економіки європейських країн. Якщо проаналізувати, то нинішня потужність імпорту для України становить близько 1,6-1,7 гігават. Проте після проведеного інтерв'ю ENTSO-E ухвалив рішення про збільшення ліміту імпорту електроенергії до 2,1 ГВт, яке набереться чинності з 1 грудня 2024 року – за інформацією ІФ-У. Таким чином, навіть з урахуванням цих змін, обсяги імпорту залишаються досить обмеженими.

- І цього не вистачає для України.

Так, дійсно, наразі найбільша технологічна потужність становить 2-2,1 ГВт, що не можна вважати "незначним" показником. Проте, якщо врахувати масштаби економік Східної Європи, то 2 гігавати виглядають як незначна похибка в контексті їхнього споживання енергії. Ці країни також мають резервні потужності, які можуть бути інтегровані в мережу, включаючи нові джерела відновлювальної енергії. Тому, як ми вже зазначали у нашому економічному прогнозі для європейського регіону, можливі деякі коливання цін, але в плані впливу на виробництво та постачання електроенергії в регіоні це, ймовірно, буде незначним. Водночас, як ми вже підкреслювали, в Україні існує дефіцит потужностей у 3-4 гігавати, тому додатковий імпорт у 500 мегават є істотною допомогою, оскільки він покриває приблизно одну восьму цього великого дефіциту.

Отже, імпорт має неабияке значення. І, на мою думку, ви праві: більшість людей, ймовірно, з цим згодяться. Якби це було технологічно здійсненно, було б доцільно збільшити обсяги імпорту, адже це забезпечує стабільність і надійність постачання, на яке можна покластися, а також є можливість інтеграції в енергетичну мережу. Проте в зимовий період важко уявити, як вдасться перевищити межу у 2,1 ГВт — це максимальний обсяг, який Україна може імпортувати з Європи.

Важко стверджувати, який вплив цей розрив матиме на економіку України. Ситуація полягає не лише в наявності потужностей для виробництва електроенергії та можливостях імпорту, але й у рівні попиту. Це одне з тих питань, які вкрай складно вирішити, що й пояснює побоювання багатьох експертів щодо зимового періоду. Якщо в країні спостерігається брак електроенергії, цей дефіцит доведеться розподілити між усіма секторами економіки, і, ймовірно, він не буде рівномірно розподілений.

Тому влада раніше заявляла, що якщо виникне дефіцит електроенергії, вона, ймовірно, надасть пріоритет критично важливим секторам економіки. Отже, хоча розрив може існувати, його вплив на ВВП може бути не таким великим, оскільки вони могли б дозувати електроенергію для найбільш важливих секторів - охорони здоров'я, оборони тощо.

Добре, давайте повернемося до аналізу Регіонального звіту. У документі зазначається, що Україні слід адаптувати свою фіскальну та монетарну політику до 2025 року для підтримання стабільності. Міжнародний валютний фонд вже підкреслював необхідність проведення фіскальних коригувань у рамках Стратегії національних доходів. Але що стосується монетарної політики? Які зміни повинні бути запроваджені, щоб відповідати вимогам 2025 року?

Безумовно, тому Національний банк України нещодавно представив свої оновлені принципи монетарної політики, які визначають нові умови їхньої діяльності. Ця політика вже демонструє свою ефективність. На практиці НБУ, так само як Міністерству фінансів та всій країні, необхідно буде пристосуватися до умов тривалої війни. Я вважаю, що частина цієї нової реальності вже стала очевидною в останні місяці.

Ви, напевно, помітили, що ситуація з даними нагадує загальноприйняту картину. Інфляція продовжує зростати і перевищує початкові прогнози НБУ. Це частково зумовлено дуже обмеженим ринком праці, що призводить до підвищення зарплат, а також ефектом бази порівняння. В економічній системі накопичено чимало ліквідності. Якщо реальні заробітки зростають на 20%, не дивно, що інфляція також демонструє зростання. НБУ має завдання забезпечення цінової стабільності, тому не може просто слідувати плану, розробленому півроку тому. Та, зрештою, це потужний центральний банк з ефективним управлінням. Вони мають доступ до даних в режимі реального часу і можуть коригувати свою монетарну політику відповідно до актуальних умов, орієнтуючись на фактичні показники.

Якщо ви ознайомитеся з очікуваннями та попередніми засіданнями їхнього комітету з монетарної політики, то помітите, що вони відкрито і прозоро відображають зміни в економічній ситуації та їхній вплив на прогнози. Як ви, напевно, пам'ятаєте, голова та його заступник НБУ нещодавно зазначали, що приблизно рік тому вони розглядали можливість пом'якшення монетарної політики. Однак, з урахуванням нових даних щодо інфляції, зараз зменшилися шанси на таке пом'якшення, і більш доцільним стане обговорення збереження поточної політики або навіть можливе посилення її жорсткості.

Як ви вважаєте, чи є актуальний рівень облікової ставки виправданим з огляду на поточний рівень інфляції, яка, за прогнозами, продовжить зростати?

Ми поділяємо думку НБУ про те, що облікова ставка наразі перебуває на адекватному рівні. Оцінюючи тенденції інфляції, доцільно відкласти будь-яке можливе пом'якшення монетарної політики, поки інфляційний рівень не знизиться. Вважаю, що одним із ключових аспектів, які аналізує НБУ разом із нашою командою, є динаміка інфляції. Важливо підкреслити, що для будь-якого центрального банку не достатньо зосереджуватися виключно на показниках інфляції за листопад або грудень, або навіть за найближчий місяць. Мандат НБУ полягає не лише в стабілізації інфляції на короткостроковий період, а в забезпеченні її стабільності в середньостроковій перспективі та підтримці адекватних цінових очікувань.

Отже, що насправді має значення - яка природа, що впливає на інфляцію? Чи є вона короткочасною? Чи, можливо, довготривалою? Яка величина цього шоку? На даний момент, на мою думку, НБУ та ІФ-У мають досить чітке уявлення про свою позицію. Вважаю, що вони знаходяться в непоганій ситуації і зможуть адаптувати свої дії в міру отримання нових даних.

- Як ви гадаєте, українська економіка повністю адаптувалася до умов війни?

Економіка показала вражаючу здатність до адаптації. Якщо ви ознайомитеся з першим або другим переглядом звітів (програми EFF - ІФ-У), то зможете побачити, як ми оцінювали подальші перспективи економічного розвитку. Ми мали досить стабільні результати в покращенні наших прогнозів. Таким чином, виявилося, що економіка виявляє більшу гнучкість, ніж ми раніше вважали, особливо в аграрному секторі, а також у нових, що розвиваються галузях і в сфері охорони здоров'я.

Сьогодні важко дати однозначну відповідь на питання про те, наскільки вона повністю адаптувалася до умов війни. Необхідно почати розглядати, як може виглядати економіка в умовах конфлікту. Вже минуло три роки... Що ще потрібно змінити? Структура економіки зазнала значних змін. Якщо порівняти, якою була структура ВВП до початку війни і тепер, які сектори стали основними двигунами, а також оцінити фіскальну експансію та інші аспекти, можна побачити ці зміни. Я переконаний, що за останні три роки відбулися важливі структурні трансформації в економіці. Деякі з них сприяли динамізму, зокрема в сферах охорони здоров’я, військовій та оборонній галузях, де з’явилося багато нововведень.

Проте ми також усвідомлюємо, що в майбутньому ви прагнете перейти від військової економіки до зростання, демобілізації та відновлення. Тому було б доцільно, щоб ті сфери, які нині розвиваються і досягають успіху, мали чіткий план для переходу в середньостроковій перспективі. Водночас важливо знайти способи активізації тих секторів, які понесли основний тягар війни та її наслідків.

Маю бажання дізнатися більше про внутрішні джерела формування українського бюджету, адже це є надзвичайно важливим аспектом, особливо в умовах, коли ми маємо підтримувати нашу армію, спираючись виключно на власні доходи. Не так давно Україна вже здійснила підвищення податків. Які подальші дії ми можемо вжити, щоб задовольнити потреби в цій сфері?

Отже, ми обговорюємо певні зміни, які стали необхідними через тривале ведення війни. Найбільш очевидним є те, що це призводить до значного зростання бюджетних витрат на підтримку військових зусиль, і, відповідно, виникає питання їх фінансування. Якщо розглянути цю ситуацію з аналітичної точки зору, можна виділити три основні способи: підвищення внутрішніх доходів, нарощування внутрішніх запозичень або залучення зовнішньої підтримки. Наразі важливо максимально активізувати дії в цих напрямках, оскільки вони є трьома різними опорами.

Уряд вжив значних зусиль для активізації внутрішніх ресурсів і підготував широкий пакет податкових реформ, який був представлений парламенту. На мою думку, цей пакет містив багато перспективних та вигідних рішень, які, на жаль, не були реалізовані до кінця, зокрема, стосовно податку на додану вартість.

Хочу підкреслити, що обговорюючи податкові надходження, ми орієнтуємось не лише на 2025 рік, а також на 2026, 2027, 2028 і 2029 роки.

Якщо розглянути демографічні тенденції в Україні та загальний стан країни в післявоєнний час, можна з упевненістю стверджувати, що економіка України, ймовірно, стикнеться з підвищеними витратами. Зростуть вимоги до соціальних видатків, відновлення інфраструктури, підтримки осіб, які повертаються з-за кордону, а також потреби в демобілізації та реінтеграції військових ветеранів.

Досить ймовірно, що з часом рівень міжнародної підтримки не залишиться таким же високим, як зараз. Я не стверджую, що він знизиться до "нулю" — підтримка України з боку світової спільноти, ймовірно, залишиться на певному стабільному рівні. Проте важко уявити, що він відповідатиме тому, який спостерігався у 2023-2024 роках, або навіть у 2025 році.

- На вашу думку, де саме у нас є простір для того, щоб взяти ресурси з внутрішнього сектору?

Я розумію, що вам терміново потрібні фінансові надходження, і ви прагнете реалізувати це максимально ефективно та на масштабному рівні, щоб забезпечити їх уже наступного місяця. Тому важко знайти кращий варіант політики, ніж збільшення ставки ПДВ, якщо розглядати, скільки коштів це може принести і як розподілить податковий тягар. Проте, давайте на мить відкладемо питання ПДВ вбік.

Якщо ви ознайомитесь із Національною стратегією доходів (НСД) та її основними принципами, ви помітите, що вона спрямована на впровадження довгострокових реформ, головною метою яких є збільшення податкових надходжень. Це безумовно так. Проте інші аспекти НСП також мають велике значення, зокрема, що нинішня податкова система України характеризується несправедливістю щодо того, хто приносить податки до бюджету, а хто ні, а також величини сплачених сум. Ця ситуація має значні соціально-політичні та економічні наслідки.

Таким чином, нинішні платники податків насправді не прагнуть підвищувати свої внески, поки ті, хто цього не робить, не почнуть вносити свою частку. Одним із завдань НСП є поліпшення цієї ситуації. Існує безліч аспектів, що стосуються митних зборів та спрощеної системи оподаткування, а також інших податкових реформ. Хоча їх метою є збільшення фінансових надходжень, вони також відіграють важливу роль у забезпеченні більшої справедливості у податковій системі.

Іншим важливим аспектом, який варто врахувати, є те, що підвищення податків може створити можливості для покращення інвестиційного середовища в державі через зміну податкової політики. Це, у свою чергу, дозволяє зробити його більш справедливим і конкурентоспроможним.

Для України, яка має амбіції стати членом Європейського Союзу, важливо розпочати адаптацію податкової політики відповідно до європейських стандартів, зокрема щодо регулювання таких товарів, як алкоголь і тютюн.

Але про що не так багато говорять, так це те, що Європа збирається впровадити механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Якби я був сусідом Європи, я, мабуть, не хотів би потрапити в цю халепу і сплачувати великі експортні мита, тому що я перебуваю не по той бік цього механізму прикордонного регулювання. Отже, замість того, щоб платити на кордоні, якщо ви розробляєте стратегію доходів і думаєте про підвищення справедливості, це також можливість озеленити вашу податкову систему, стати на правильний шлях з точки зору вступу до ЄС і залишатися на правильному боці механізму прикордонного коригування. НСД має багато побічних ефектів. Це більше, ніж просто збільшення доходів до ВВП.

Як Міжнародний валютний фонд реагує на рішення українського уряду знову запровадити оподаткування прибутків фінансових установ?

- Податки на непередбачувані доходи за своєю природою повинні застосовуватися лише один раз. Якщо ви робите податок на надзвичайні доходи більше одного разу, то люди почнуть реагувати, і ви почнете втрачати довіру до політики. Отже, якщо ви запровадите податок на непередбачувані статки один раз, ви, ймовірно, оподаткуєте банки. А якщо зробите це вдруге, ви оподаткуєте їх знову, але вони вже будуть більш підготовленими, і для них дуже розумно було б підготуватися і до третього разу, адже тоді це може статися ще раз.

Але ж ми говоримо про Національну стратегію доходів. Коли ви підвищуєте податки, ви платите політичну ціну, отримуючи великий спротив. Водночас податки на непередбачувані доходи застосовуються лише на один рік, і це вирішує проблему лише на короткий період, тоді як Україна має додаткову потребу в доходах упродовж багатьох років. Тому, якщо ви збираєтеся витратити багато політичного капіталу і пройти через труднощі, пов'язані з проходженням в парламенті ініціатив стосовно підвищення податків, найкращим вибором буде підвищення податків у довгостроковий, ефективний спосіб, який принесе вам дивіденди в середньостроковій перспективі, на відміну від одноразового підвищення податків, коли наступного року все одно залишиться розрив у доходах.

Нинішня програма фінансування завершиться в 2027 році. У разі, якщо загроза затяжної війни стане реальністю, чи продовжить Міжнародний валютний фонд свою підтримку Україні?

- Всі програми МВФ мають дату початку і закінчення - це просто контекст програм МВФ. Я думаю, що це абсолютно окремо від участі МВФ в Україні. МВФ підтримував Україну до війни, і це гарантія, що Фонд робитиме це й після неї.

Як ви могли спостерігати на цьогорічних Щорічних зборах МВФ, зокрема під час бесіди Голови НБУ з директором Європейського департаменту Фонду Альфредом Каммером, наша співпраця має багато аспектів. Вважаю, що програма EFF привертає найбільше уваги в рамках нашої взаємодії з МВФ. Проте, також варто згадати про фонд технічної допомоги (ТД) на суму приблизно $35 млн, відомий як Український фонд розвитку потенціалу (UCDF), який забезпечує технічну допомогу та реформи для Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, НБУ та інших установ. Ця програма ТД/РП яскраво демонструє, що підтримка України є комплексною і, як очікується, продовжуватиме реалізовуватись як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективах.

Щодо програми EFF, її термін закінчується в 2027 році. Після цього, як це зазвичай буває, уряд прийматиме рішення про подальші кроки. Проте ми готові надати будь-яку можливу підтримку. Наразі нашою основною метою є підтримка діючої програми та підготовка до її наступного перегляду.