"Ініціатива Зеленського щодо плану стійкості сприятиме зростанню зацікавленості молоді у службі в Збройних Силах України."

Українські військові відкрито визнають, що кістяк армії -- це мобілізовані, старші за 40 років із "букетом захворювань". Молоді не рвуться служити через "радянщину" в армії та несправедливе ставлення влади до захисників. Фокус розбирався у способах заохочень майбутніх солдатів.

"План стійкості" президента України Володимира Зеленського складається з 10 пунктів, один із них присвячений "омолодженню" армії. Знижувати призовний вік не планується, але молоді запропонують конкретну мотиваційну складову за виконання бойових завдань.

Міністерство оборони України разом із військовим керівництвом анонсують нову програму військових контрактів для осіб, які ще не досягли віку, що підлягає мобілізації, але прагнуть внести свій внесок у захист Батьківщини.

"І немає жодних підстав для спекуляцій – наша країна не планує зменшення віку для мобілізації," – підкреслив Зеленський.

Новий підхід у майбутньому дозволить трансформувати армію з мобілізаційної системи на контрактну. Президент підкреслює необхідність відкритого обговорення питань у Збройних Силах України: їх слід вирішувати, а не ігнорувати.

Згідно з діючими нормами законодавства, під час військових дій підлягають мобілізації чоловіки, які мають військовий обов'язок і відповідають вимогам здоров'я, віком від 25 до 60 років, за умови, що вони не мають військового досвіду. Молоді люди у віці 18-25 років можуть бути призвані на службу, якщо вони завершили строкову службу в мирний час, здобули освіту у військовому навчальному закладі або на військовій кафедрі та отримали звання офіцера запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

У жовтні 2024 року в адміністрації президента України висловлювали занепокоєння через вплив американських політиків з Демократичної та Республіканської партій, які виступали за зниження віку мобілізації. Підтримуючи цю пропозицію, союзники наводили приклад війни у В'єтнамі, де мобілізація починалася з 19 років.

"Президент Зеленський не відступив і продовжує намагатися переконати політиків з різних партій у необхідності постачання зброї без зміни призовного віку", -- зазначив радник голови Офісу президента Сергій Лещенко.

В українську армію здебільшого потрапляють мобілізовані без мотивації віком понад 40 років із "букетом захворювань". Хотілося б бачити молодих здорових людей віком від 25 до 35 років, але поки тенденції такої немає, визнавав полковник 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" Артем Ілюхін.

За словами Ілюхіна, досить часті випадки, коли спочатку людина приходить на службу без мотивації, але потім потрапляє в дружній колектив побратимів і в процесі служби "розкривається".

"Починають усвідомлювати, що при пораненні накладуть турнікет і витягнуть із пекла. І в нього з'являється мотивація, віра в себе і свою зброю", -- підкреслює військовий.

Один із можливих шляхів залучення молоді до військової служби може полягати у фінансових заохоченнях. Проте наразі ще не варто говорити про конкретні заходи, оскільки їх розробленням займається вищий керівний склад України, підкреслює Олександр Федієнко, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

"Набір до контрактної служби осіб у віці 18-25 років може супроводжуватися збільшенням заробітної плати. Контракти для молоді можуть бути оцінені вище, ніж для інших військовослужбовців. Проте, що конкретно має на увазі "план стійкості" у цьому контексті, президент не уточнив, і ми не будемо робити припущення за нього," – зазначає нардеп у коментарі для Фокусу.

Мотивація молодих військовослужбовців може проявлятися не лише через спеціальні виплати, а також через надання освітніх пільг у вищих навчальних закладах, а також доступні кредити на придбання житла чи автомобілів. Кабінет Міністрів України має розробити конкретні ініціативи в цій сфері та представити їх на розгляд парламенту, зазначив політик.

Матеріальні та соціальні стимули мають підкріплюватися правильною ідеологічною політикою. Без патріотичного виховання мотиваційні механізми марно придумувати, впевнений військовий експерт Олег Жданов.

На протязі трьох років військові продовжують обороняти Україну, але їхні зарплати залишаються незмінними. Які ж соціальні гарантії отримують мобілізовані? Забезпечення необхідними речами та харчуванням не завжди відбувається належним чином — волонтери активно підтримують. Питання переходу на професійну армію відійшло на другий план. Якщо ви бажаєте омолодити армію, спершу звільніть від посад радянських генералів у кабінетах і призначте молодих офіцерів та комбригів, які мають досвід участі у війні, — висловлює свою думку аналітик у розмові з Фокусом.

Державі слід активніше інформувати населення про умови служби та перспективи для військовослужбовців. Ефективна рекламна кампанія повинна продемонструвати, що армія – це символ єдності, підтримки та братерства, а не лише безперервної загрози.

Ключовим чинником мотивації є наявність медичного страхування для всієї родини військового, яке не залежить від віку, а також можливість для дітей отримувати безкоштовну освіту в усіх державних університетах.

"Армія США щороку покращує умови контрактів для своїх військовослужбовців. Держава постійно мотивує їх та їхніх родичів. У нас же людина отримує поранення, її виводять за штат і платять близько 600 гривень зарплати на місяць. І яка людина при здоровому глузді погодиться на такі умови?" -- ставить він запитання.

За словами Жданова, доцільним є призив українців з 20 років, проте максимальний вік для призову варто зменшити до 50 років. Військовослужбовців похилого віку можна використовувати для трудової мобілізації та виконання завдань, пов'язаних з потребами армії.

Нагадуємо, що в Верховній Раді раніше висловилися проти залучення добровольців до ЗСУ за великі фінансові винагороди, як це практикується в Росії. Українці прагнуть захищати "свою землю та право на вільне життя", вважає народний депутат від "Слуги народу" Ігор Кривошеєв.

Фокус раніше обговорював наміри українського уряду відмовитися від "бусифікації" в процесі мобілізації. Проте парламентарі визнають, що кардинальні зміни в мобілізаційній системі на даний момент є надзвичайно складними та ризикованими.