Проукраинская коалиция терпит неудачу, но продолжает бороться: итоги выборов в Литве.

Литва небезпідставно вважається одним із найбільш відданих і одночасно - найпослідовніших союзників України.

Зокрема, загальноприйнято вважати, що в цій державі всі основні політичні сили підтримують проукраїнські ідеї.

Однак ці вибори можуть виявитися несподіваними — до складу коаліції цілком імовірно приєднається партія, чий лідер має репутацію "пропутінського" та навіть висловлював підтримку праву кримчан на самовизначення.

Яка ймовірність такого розвитку подій? І чи може Вільнюс зменшити свою підтримку Україні?

І що може змінитися у другому турі? Адже перший тур показав високу мобілізацію електорату - явка склала більш ніж 52%, що є надзвичайно високим результатом для Литви.

"Оцінюючи цей термін повноважень, що супроводжувався численними викликами, я вважаю досягнуті результати цілком задовільними. Ми посідаємо друге місце, відстаючи всього на один мандат, і за підсумками другого туру в нас є шанс зайняти перше місце. Ми є надійним гарантами та єдиною політичною силою, яка чітко заявила про необхідність ізоляції радикальних антисемітських елементів, адже лише так ми зможемо забезпечити подальший розвиток західного курсу Литви," - так прокоментував результати першого туру парламентських виборів міністр закордонних справ Литви та голова партії "Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи" Габріелюс Ландсбергіс.

Принаймні, можна зазначити, що партія, яка перебуває при владі, уникла катастрофічного результату, який передбачали соціологічні опитування.

Нещодавно оприлюднене опитування перед виборами стало справжньою сенсацією: Союз Вітчизни знизився до третього місця, поступившись не лише соціал-демократам, а й відверто популістській та антисистемній партії "Зоря Неману". Ця партія відома своїми антисемітськими поглядами, але про це ми поговоримо окремо.

Більше того, під час голосування попередні результати вказували на те, що литовські консерватори не лише опинилися на третій позиції, а й суттєво відстали від лідируючих кандидатів.

Тільки в глибокій ночі, коли більшість голосів вже були підраховані і результати дійшли до столичних виборчих дільниць, Союз Вітчизни знову опинився на другій позиції.

Відповідно до підсумків голосування в багатомандатному окрузі Литви, де обирають 70 депутатів із загальної кількості 141, соціал-демократи здобули перемогу, отримавши 19,36% голосів виборців, що забезпечило їм 18 мандатів. Консервативна партія отримала 17 мандатів із 17,96% голосів. Третє місце зайняла партія "Зоря Неману", яка отримала 14 мандатів з майже 15% підтримки.

До нового скликання Сейму також потрапили Союз демократів "В ім'я Литви" (8 мандатів, 9,24%), Рух лібералів (7 мандатів, 7,7%), а також Союз селян та зелених Литви (6 мандатів, 7%).

Отримані дані не дозволяють скласти повну картину політичних сил - за одномандатними округами вдалося обрати лише 8 депутатів із 71. Тому остаточні висновки можна буде зробити лише після другого туру, який відбудеться 27 жовтня.

Однак, безсумнівно, що всі політичні сили, які складають теперішню коаліцію, пережили зниження рівня підтримки. Консерватори опустилися на другий щабель, а позиції Руху лібералів, очолюваного чинною спікеркою Вікторією Чміліте-Нільсен, також погіршилися. Тим часом третя партія коаліції - Партія свободи - взагалі не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр для проходження у парламент.

Причиною зміни настроїв виборців найчастіше називають не досить вдалі дії уряду під час пандемії COVID-19, а також жорсткі дії на міжнародній арені.

Під керівництвом чинного уряду Литва стала провідною силою у протистоянні авторитарним режимам. Крім рішучої позиції щодо Російської Федерації, уряд Литви також зробив вагомий крок, відкривши представництво Тайваню на своїй території, що призвело до відмови Китаю інвестувати в країну. Крім того, Литва стала першою серед західних держав, яка визнала іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією.

Проте, такі дії на міжнародній арені, безсумнівно, не всім до вподоби. Серед литовських виборців існує значна кількість тих, хто вважає, що уряд повинен більше уваги приділяти внутрішнім питанням, а у стосунках з Росією та її союзниками дотримуватися західної стратегії, проте не виступати на передовій у боротьбі.

"Сьогодні я можу стверджувати, що ми не спостерігаємо за співпрацею з консерваторами, оскільки оцінюємо їхню діяльність у цілому. На цю тему не може бути й мови", - зазначила Вілія Блінкавічюте, лідерка литовських соціал-демократів та ймовірна кандидатка на пост прем'єра, в своїй сенсаційній заяві напередодні першого туру виборів.

Адже з цієї заяви виходило, що найбільш рейтингова партія країни не виключає створення коаліції навіть з антисистемною "Зорею Неману", проте не з консерваторами.

Своєю чергою представники Союзу Вітчизни раніше неодноразово заявляли, що готові до створення коаліції з соціал-демократами, проте там ці заяви сприймали як передвиборчий антипіар - мовляв, таким чином консерватори намагаються послабити своїх опонентів.

Однак цей скандал все ж призвів до певних наслідків – Блінкавічюте змушена була офіційно оголосити про свою відмову від створення коаліцій, навіть з "Зорею Неману".

У ніч після завершення першого туру виборів було оголошено про укладення першої коаліційної угоди. Соціал-демократи обрали своїм партнером по коаліції Союз демократів "В ім'я Литви", який зайняв четверту позицію.

"Я маю надію, що зміни справді відбудуться, і слова, які висловила (чинна голова уряду. - Ред.) Інгріда Шимоніте, стануть пророчими: якщо вам не подобається, через чотири роки ви зможете обрати інших. Виглядає так, що люди саме так і вчинили," – зазначив лідер Союзу демократів та колишній прем'єр Саулюс Скверняліс, коментуючи коаліційну угоду.

Проте, найімовірніше, голосів цих двох політичних сил не вистачить для формування більшості.

Отже, для формування коаліції необхідно буде залучити ще одного або кількох партнерів. В цьому контексті виникають деякі труднощі. Потенційними союзниками можуть стати представники Союзу селян та зелених, незважаючи на напружені стосунки між лідером цієї політичної сили та Сквернялісом.

Однак "селяни" мають найменшу фракцію і, відповідно, незначні можливості для зміцнення своїх позицій через мажоритарну систему. Тому, ймовірно, знадобиться знайти ще одного партнера для коаліції.

Лідерка Руху лібералів Вікторія Чміліте-Нільсен заперечує можливість входження до коаліції, де будуть "селяни".

Отже, існує ймовірність, що коаліції знадобиться налагоджувати співпрацю з "Зорею Неману", особливо якщо ця політична сила продемонструє успішні результати у другому турі.

Саме тому про цю партію варто поговорити окремо.

Президентські вибори у Литві, що пройшли навесні, зруйнували міф про те, що у цій країні не мають шансів політики з проросійською орієнтацією. Як виявилося - можуть мати, адже п'яте місце з результатом більш ніж 7% здобув цілком проросійський політик Едуардас Вайткус.

На парламентських виборах Вайткус намагався утвердити свої досягнення, але безуспішно - його партія, Народна, отримала всього 2,7% голосів і не змогла потрапити до Сейму.

Так само не проходить ще одна відверто популістська та проросійська політсила - "Коаліція миру" Віктора Успасскіх (2,2%).

Однак, здається, що новостворена "Зоря Неману" змогла взяти на себе ініціативу радикальних груп.

Її лідером є Ремігіюс Жемайтайтіс, який також взяв участь у президентських виборах, де посів четверте місце з приблизно 9% голосів. Проте, на відміну від Вайткуса, йому вдалося утримати цей результат.

Цей інцидент не став перешкодою, навіть попри численні суперечки - Жемайтайтіс вирішив добровільно відмовитися від свого депутатського мандату, не дожидаючись голосування. Причиною його рішення стали висловлювання щодо Ізраїлю, де він порівняв дії країни з агресією Російської Федерації.

Генеральна прокуратура Литви завершила попереднє розслідування стосовно висловлювань одного з політиків. За оцінкою прокуратури, зібрані матеріали свідчать про те, що Жемайтайтіс сприяв розпалюванню ненависті до єврейської громади, образливо висловлювався на їх адресу та відкрито підтримував злочини, вчинені нацистською Німеччиною.

Однак, як показала практика, образ антисеміта не став на заваді отриманню підтримки в сільських районах та невеликих містечках — саме там проживає основна частина виборців "Зорі Неману".

Крім того, на відміну від інших радикалів, Жемайтайтіс (принаймні, в останні роки) утримується від відкрито проросійських висловлювань. Проте, всі в Литві пам'ятають, що у 2014 році він наполягав на виключенні з резолюції литовського парламенту, що стосувалася анексії Криму, фрази про незаконність референдуму. Тоді він заявляв, що жителі Криму мають право на проведення такого референдуму, і що ситуація на окупованому півострові нібито не відрізняється від Каталонії.

Тепер Жемайтайтіс підходить до ситуації з більшою обережністю — він висловлює антиросійські думки, зокрема акцентуючи увагу на стратегічних інтересах Литви щодо можливого проголошення незалежності Калінінградської області Росії. Водночас він підкреслює, що зовнішня політика Литви повинна ґрунтуватися лише на її власних інтересах. Ці інтереси, за його словами, вказують на те, що Литва не повинна надавати Україні більше підтримки, ніж інші західні держави.

Водночас він закликає до відновлення економічних зв'язків з державами Центральної Азії, не уточнюючи, яким чином це можливо в контексті конфлікту з Росією. Крім того, він пропонує підготуватися до нормалізації відносин з Білоруссю під керівництвом Лукашенка, стверджуючи, що вже зараз необхідно вислати з країни білоруських опозиціонерів.

Литовські консерватори вважають цього достатнім, аби охарактеризувати Жемайтайтіса як проросійського радикала, вбачаючи в ньому навіть більшу загрозу, ніж у відкритих "прихильників Путіна".

Водночас серед соціал-демократів виникають підозри, що Союз Вітчизни навмисно створює негативний імідж Жемайтайтіса, щоб ускладнити можливість альянсу з ним. Це, в свою чергу, призводить до формування "великої коаліції" між соціал-демократами та консерваторами як єдиного варіанту.

Жемайтайтіс висловив сподівання на успішний результат у другому турі, зазначивши, що після цього соціал-демократи не матимуть альтернативи, окрім як запросити його до коаліції.

Sure! Here’s a unique version of the text you provided: ##### Let me know if there’s anything else you’d like to change or if you need further assistance!

Головне для України питання: чи зможе зміна уряду призвести до розвороту зовнішнього курсу Литви.

Варто зазначити, що немає підстав для ствердження про кардинальний зворот.

По-перше, зовнішню політику Литви формує президент. Позиція Гітанаса Науседи вже давно відома.

А по-друге,

до друзів України можна без сумнівів віднести й потенційного голову нового уряду Вілію Блінкавічюте.

Її діяльність в Європейському парламенті підтвердила це.

Так само проросійських настроїв годі шукати й у найімовірніших коаліційних партнерах соціал-демократів.

Однак існують підстави вважати, що новий уряд не проявлятиме такої ж рішучості та принциповості, як це робить уряд Шимоніте.

Швидше за все, новий уряд буде більше зважувати свої дії до економічних інтересів країни. І діяти обережніше.

Особливо якщо до коаліції доведеться запрошувати популістів.

Автором даного твору є Юрій Панченко.