Реформа медико-соціальної експертизи: шляхи подолання корупції у сфері охорони здоров'я.

Останні новини щодо працівників МСЕК викликали шок серед українців. Виявилося, що вони заробляють мільйони доларів, як на ухилянтах, так і на військових і цивільних із підтвердженими діагнозами. Сподіватися на справедливість наразі не варто — жоден лікар ще не поніс покарання. Фокус розібрався, чи можливо подолати медичну корупцію.

У жовтні 2024 року в Україні правоохоронні органи почали масові арешти голів медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) у різних областях. Працівники цих комісій вже не раз ставали героями скандалів. Останній резонансний випадок стосується Тетяни Крупи, керівника МСЕК у Хмельницькій області, та її сина, який очолює обласне управління Пенсійного фонду, яких було викрито у незаконному збагаченні.

Багато українців були вражені зображеннями, на яких видно мільйони доларів готівкою, коштовності та дорогі прикраси, що знаходяться в помешканні державних службовців. Ця родина володіє величезними активами, включаючи численні об'єкти нерухомості, розкішні автомобілі, а також готельно-ресторанний комплекс у одному з парків Хмельницького. Крім того, вони мають власність в Австрії, Іспанії та Туреччині. Чиновники отримували прибуток від ухилянтів, незаконно оформлюючи для них статус інваліда.

Проте, відзначилися й інші успішні операції: у жовтні було затримано керівника МСЕК Харкова разом із 12 його спільниками. Зловмисники надавали військовозобов'язаним підроблені документи про інвалідність, внаслідок чого більше 400 осіб змогли незаконно уникнути мобілізації. В тому ж місяці було також викрито 59-річного голову міжрайонної МСЕК у Київській області.

У вересні поліція затримала голову спеціалізованої МСЕК Полтавської області та його спільницю: разом вони за 9 тис. доларів оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних чоловіків.

Виявлення зловживань у МСЕК завжди супроводжується гучними заявами про покарання винних, проте аналіз судових справ показує іншу картину: жоден із співробітників комісії не потрапив за ґрати. Протягом останніх трьох років кримінальні справи часто закінчуються лише формальними рішеннями або умовними термінами.

Відповідно до інформації, опублікованої в "Економічній правді", з початку війни в судовому реєстрі зафіксовано 216 вироків стосовно медичних працівників МСЕК. Зазвичай їм пред'являють обвинувачення за статтями 369-2 (зловживання впливом), 368 (отримання хабара), 358 (фальсифікація документів), 114-1 (перешкоджання діяльності Збройних сил України) та 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу.

Вироків без умовного терміну було два. У першому фігурує голова міжрайонної Київської МСЕК, засуджений до 5 років позбавлення волі. У другому -- лікар-рентгенолог Львівського обласного госпіталю, якому спочатку дали 4 роки позбавлення волі. Обидва випадки належать до подій 2020-2021 років, до повномасштабного вторгнення армії Росії.

Перша справа перебуває в апеляції, вирок за нею так і не набув чинності. Другу справу Верховний суд України влітку 2024 року призначив замість ув'язнення 85 тисяч гривень штрафу.

"Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків тільки посилює почуття безкарності серед чиновників", -- підкреслює видання.

Громадяни України активно висловлюють незадоволення діяльністю медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) зафіксувало більше 3 тисяч звернень зі скаргами і знову планує реформувати цю підрозділ, зазначив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Керівник міністерства закликає громадян звертатися на гарячі лінії та повідомляти про проблеми у діяльності МСЕК. Як позитивний приклад реалізації цієї ініціативи, Ляшко навів випадок з Хмельницькою МСЕК, де після отриманих скарг була оперативно організована перевірка, а її результати були доведені до відома голови обласної адміністрації.

"Ось пропрацювали, результат усі бачили", -- сказав Ляшко.

За його словами, реформа МСЕК включає "точкові зміни", які мають на меті спростити процедури медичних перевірок і запобігти можливим маніпуляціям. Загалом, реформа передбачає трансформацію як медичної, так і соціальної складових системи.

Слід підкреслити, що Міністерство охорони здоров'я вже в лютому 2023 року озвучило намір реформувати МСЕК. Ляшко тоді повідомляв про план переведення функцій МСЕК в електронну форму. За словами міністра, такий підхід ускладнить можливості для маніпуляцій, оскільки медична історія пацієнта буде систематизована та кодуватиметься згідно з міжнародним класифікатором.

У квітні 2024 року знову пролунали обіцянки: МСЕК планували перевести з юридичної особи до кластерних лікарень та сформувати мультидисциплінарну команду для проведення експертної оцінки.

"При переведенні пацієнтів з юридичної особи МСЕК до лікарні, вони отримують можливість користуватися електронною системою охорони здоров'я. За згодою пацієнта, який бажає пройти цю комісію, медичні працівники отримують доступ до його повної медичної історії та всіх необхідних висновків. Це дозволяє нам уникнути необхідності переносити паперові документи," – зазначив він.

Попри всі заяви, обстановка залишається незмінною: в Україні триває торгівля групами інвалідності.

Важливі трансформації в роботі комісій розпочалися в 2023 році, коли громадяни, цілком обґрунтовано, почали активно звертатися до МСЕК для оформлення статусу інваліда.

Комісії виявилися на межі перевантаження, а процес збору всіх необхідних документів за визначеним списком виявився складним з бюрократичної точки зору і вимагав значних фінансових витрат, зазначив президент Всеукраїнської Ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

У нинішніх умовах важко уникнути спокус заробітку на горі інших, зокрема стягувати оплату за пришвидшення процесу оформлення інвалідності. Жодні цифрові рішення або електронні реєстри не можуть вирішити питання, пов’язані з ефективністю роботи МСЕК.

"Навіть якщо всю систему охорони здоров'я України перевести в електронний вигляд, все одно процедура отримання інвалідності буде складною з паперового погляду. Електронні бази з особистими даними -- не найнадійніший варіант. Хакери зламують їх, завжди є ризик їх використання ворогом", -- пояснює він Фокусу.

На думку Сердюка, бажано боротися з причинами явища. Опікуну людини з інвалідністю, яка потребує домашнього догляду, можна присвоювати відповідний статус відразу, без перевірок. Другий момент -- автоматично визнавати необхідність догляду та нагляду за людьми з інвалідністю, старшими за 70 років.

У разі визнання інвалідності в дитини з народження також можна скасувати перевірки, адже людина з плином життя вже навряд чи стане іншою.

"У такому випадку немає сенсу звертатися до МСЕК, і корупційні прояви істотно зменшаться," - висловив думку експерт.

Всі обговорення стосовно реформування МСЕК виникають з метою відвернення уваги від існуючих проблем у цій сфері. За маскою реформ Міністерство охорони здоров'я намагатиметься пояснити свої чергові невдачі, вважає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери".

"Точкове вирішення проблем не означає системні зміни. Виділені з бюджету України на реформу гроші і цього разу можуть опинитися в кишенях контролерів. Потрібно не прикриватися реформами, а просто виконувати закон", -- пояснює Фокусу юрист.

Згідно з оцінками МСЕК, необхідно розробити максимально відкриті критерії для визначення ступеня інвалідності. Для ефективності цього процесу можна провести вибіркову перевірку тих осіб, яким було відмовлено в отриманні статусу інваліда без належних підстав.

"Розслідуйте діяльність лікарів, чому вони винесли таке рішення і порядок забезпечено. У цьому випадку не тільки начальники комісій понесуть відповідальність, а й усі лікарі, які беруть участь у схемі. Люди повинні розуміти невідворотність покарання, щоб виконувати закон. Якщо на одній шальці терезів -- заробіток 6 млн доларів, а на іншій -- штраф у 34 000 гривень, то людина вибере гроші", -- підсумував адвокат.

Нагадаємо, після історії з головою МСЕК у Хмельницькій області Держбюро розслідувань розпочало вивчення списку людей, яким присвоїли інвалідність. При цьому всі чоловіки із сім'ї чиновниці отримали інвалідність і відповідно право виїзду за кордон.

Фокус також повідомляв про скандал, пов'язаний із депутатом Ужгородської міської ради Мирославом Горватом. Він нібито вимагав фінансові кошти від військовозобов'язаних осіб за надання відстрочки від призову через сімейні обставини.