Чи продовжиться це шоу? Вибори в США не закінчаться так швидко.
Вибори президента США стартують уже завтра. Трамп ненабагато, але таки відстає у попередніх підрахунках. Водночас - уся його стратегія базується на тому, що ані він, ані його виборці програшу не визнають. Чим усе може закінчитися?
Схоже, що політики по всьому світу призупинили свої справи і зосередилися на спостереженні за важливими виборами в США. Усі їхні дії в громадській сфері нагадують імітацію активності, а справжні стратегічні рішення відклали на пізніше. Це також стосується і української влади, яка, здається, готова дожити до американських виборів, а потім вже визначатися із подальшими кроками. Виглядає на те, що саме така стратегія наразі є домінуючою.
Хоча, за окремими висловлюваннями президента Зеленського, особливо після його з Єрмаком зустрічі з Трампом, скидається на те, що в Офісі президента України чекають на перемогу саме Трампа, а не Гарріс. Але це моє суб'єктивне враження. Ну, то поділюся з вами ще одним своїм суб'єктивним враженням, очікуванням результату самих виборів в Америці.
Вже давно не секрет, що Дональд Трамп і його штаб готуються не визнавати результат, якщо він буде для них негативним. Штаб Гарріс також каже, що готується до такого сценарію, коли Трамп не визнаватиме поразки. Сподіваюся, що вони справді готові, адже нинішній президент Байден говорив про це ще у серпні, задовго до голосування.
І це не дивно, адже виборча стратегія Трампа побудована насамперед на мобілізації свого електорального ядра. Його хамські висловлювання на адресу опонентки не передбачають завоювання нових симпатиків, схилення на свій бік тих виборців, які ще не визначилися. Мета таких прийомів - підбадьорити своїх прихильників, для яких хамство є ОК і спровокувати образою своїх опонентів на неадекватну реакцію. І це майже вдалося, коли Байден вимовив слова про "сміттєвість" прихильників Трампа. Але Байден не Гарріс...
Стратегія Камали Гарріс орієнтована на об'єднання, а не на розділення американського суспільства, тому вона намагається уникати різких заяв і дій. В останні етапи своєї кампанії вона зверталася до поміркованих республіканців, підкреслюючи свій намір стати президенткою для всіх громадян Сполучених Штатів. Натомість стратегія Дональда Трампа має інший підхід: він прагне залучити голоси тих, хто раніше ніколи не брав участі в голосуванні, аполітичних американців, які почали цікавитися політикою завдяки яскравій особистості Трампа.
Парадокс кампанії Трампа полягає в тому, що він, з одного боку, стверджує про свою перемогу над Гарріс, а з іншого — паралельно формує громадську думку щодо можливого заперечення своєї поразки. Така внутрішня суперечність може негативно вплинути на підсвідомість виборців, викликаючи невпевненість як у їхній власній підтримці, так і в здатності американської демократії правильно підраховувати голоси. Справжня стратегія Трампа нагадує методи російських політтехнологів, хоч, здавалося б, Манафорта вже немає в його команді. Але, можливо, ми не володіємо всією інформацією...
Таким чином, обидві команди вже готуються до можливості, що Трамп не визнає свою поразку. Вони налаштовують себе на цей розвиток подій, що фактично робить його більш ймовірним. Тому мої прогнози не спираються на рейтинги кандидатів або аналіз коливань у штатах, адже там все буде схоже на електоральну гру в лотерею. Моя оцінка ґрунтується на сподіваннях суспільства.
Підрахунок голосів виграє Гарріс. Трамп зі штабом будуть його оскаржувати. Але як саме, у який спосіб, і головне, чим це завершиться - ніхто не знає. Спостерігаємо уважно за цим шоу.
