"У мене стріляли через двері" — це свідчення мешканців Святогірська про часи окупації.

Святогірськ. Фото: Новини Донбасу

12 вересня 2022 року українські війська звільнили Святогірськ, розташований у Донеччині. Це сталося під час контрнаступу Збройних сил України в Харківській області, який також охопив північний регіон Донеччини, в результаті чого місто було визволене від російської окупації.

"Новини Донбасу" поспілкувалися з жителями Святогірська, які пережили окупаційні події, а також з українськими військовими, залученими до операції, щоб обговорити переживання тих днів.

Два роки тому українські оборонні сили звільнили місто Святогірськ. Сергій — один із перших, хто увійшов до міста. Навесні 2022 року його батальйон знаходився поблизу села Оскол і брав активну участь у захисті Святогірська.

На початку червня військові були змушені відступити за річку, внаслідок чого російські війська захопили місто. Святогірськ залишався під окупацією більше трьох місяців.

"10 вересня ввечері надійшов наказ нашому батальйону штурмувати місто Святогірськ. 11 вересня о 7-й ранку заходили малими групами біля мосту. Перший день був тяжкий, другий теж. Ми йшли, і не знали, є вони (російські військові -- Прим. ред.) чи ні. Очікували, що вони тут, але вночі вони зникли", -- згадує у розмові з "Новинами Донбасу" молодший сержант, боєць батальйону імені Сергія Кульчицького Сергій Духовський.

Сержант молодшого звання батальйону імені Кульчицького Сергій Духовський. Джерело: Донбас Новини.

Російські війська відійшли до Соснового на північ від Святогірська. Українські солдати заходили до міста групами, кожна з них мала свій маршрут. Таку впорядковану тактику Сергій вважає дуже вдалою.

"Коли ми увійшли, сподівалися на більше і на запекліші сутички. Першого дня нам вдалося звільнити близько половини міста. Ми закріпили свої позиції, провели ніч на місці, а наступного ранку знову розпочали штурм," – ділиться враженнями молодший сержант батальйону імені Кульчицького Сергій Духовський.

12 вересня ЗСУ прозвітували: Святогірськ звільнено.

"Сльози, радість, нас вітали: "Синочки, зайчики". Як і всі селища наші, міста, які ми звільняємо, куди заходимо. Я пам'ятаю це місто перед окупацією: квітуче, українське, де люди не хотіли нічого (російського -- Прим. ред.). І бачив його в день визволення: розбите, зруйноване. Цивільне населення перелякане", - каже Духовський.

На річницю звільнення Святогірська відзначили пам'ять загиблих героїв, які віддали своє життя в цій війні. До початку повномасштабного вторгнення Святогірськ вважався справжньою перлиною Донбасу. Його соснові ліси притягували любителів природи, а Святогірська лавра ставала місцем паломництва для православних віруючих.

Проте російські війська перетворили це місто з неповторної локації на пустелю. Окупантами були знищені приватні житлові будинки, пансіонати, а також зазнала пошкоджень лавра, в результаті чого Свято-Георгіївський скит був підірваний. Кількість мешканців знизилася з чотирьох тисяч до 550.

Свято-Георгіївський скит під Святогірськом. Фото: Новини Донбасу

"Російські окупанти абсолютно ігнорували місцевих жителів. Вони активно грабували приватні домогосподарства та бази відпочинку, що знаходилися на території громади. Вся туристична інфраструктура, яка залишалася, піддавалася розкраданню та знищенню," – повідомив голова Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін в інтерв'ю "Новинам Донбасу".

Протягом місяців окупації місцеві жителі змушені були залишати свої домівки та шукати притулок у підвалах. У цих тісних приміщеннях вони намагалися вберегтися від обстрілів, і багато хто згадує ці часи з великим страхом.

"Це не бомбосховище, а просто звичайний підвал. Ми туди спускалися на ніч. Якось по мені стріляли через двері. Я тримала їх, коли підійшли троє людей, але не могла побачити, хто саме. Один з них наблизився і почав тягнути двері до себе: раз, два. Я тягнула їх до себе, а він - до себе. І в цей момент хтось із них відкрив вогонь. Біля під'їзду все було всіяно патронами", - розповіла "Новинам Донбасу" мешканка Святогірська Галина Олександрівна.

Стара жінка вціліла і, що дивно, не зазнала жодних травм. Однак кілька місяців вона перебувала в стані стресу.

"Я тоді все склала у сумку, наче відчувала. Фотографії: і мами, і тата, і дітей, і онуків. Все зібрала. Я вибігаю, думаю: уб'ють, то уб'ють. Мене всю трусить. Я стрибаю в цей підвал і за мною стрибає, мабуть, той, хто перший ішов. Я сховалася, залізла в таку дірку, що я взагалі не знаю, як просиділа там. А вони били у підвал", -- каже мешканка Святогірська.

Мешканка Святогірська на ім'я Галина Олександрівна. Зображення: Новини Донбасу.

Любов Олександрівна і Любов Яківна також діляться спогадами про те, як їх лякала ситуація, проте їм вдавалося уникнути голоду.

"Нашою єдиною проблемою залишався хліб. Хлопці, які бажали заробити, привозили різний. Якщо привозили сухий, то ми й такого брали," -- ділиться спогадами Любов Олександрівна.

Нині продуктів у Святогірську вистачає. Мешканцям постійно привозять гуманітарну допомогу. Її, за словами місцевих, цілком достатньо.

"Вони надають матеріальну підтримку і забезпечують продуктами. Допомагають усім, хто цього потребує. Також допомогли з ремонтом і встановленням вікон. Проте, у мене не було жодних серйозних руйнувань. Двері вирвало, але я все зробила сама," -- говорить мешканка Святогірська, Любов Олександрівна.

Після звільнення Святогорська від окупації, місто знову отримало електропостачання, а мобільний зв'язок був відновлений. У місті функціонують банки, і мешканці почали отримувати соціальні виплати.

"На території Святогірської громади забезпечено швидкісний доступ до інтернету. Тут функціонують банки, а також служби доставки, такі як 'Нова пошта' та 'Укрпошта'. Підприємці повертаються та відновлюють свою діяльність," — підкреслив голова Святогірської МВА Рибалкін.

Керівник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. Джерело: Новини Донбасу.

Навіть через два роки після звільнення Святогірська, місто досі зберігає численні ознаки війни — руйнування та обгоріла військова техніка, яка залишилася на вулицях. Відновлення триває завдяки 23 міжнародним та 23 національним організаціям. Як зазначає Володимир Рибалкін, вже 80% жителів міста отримали допомогу для ремонту своїх домівок.

У Святогірську функціонує програма "єВідновлення". В даний час місцева влада активно готується до зимового періоду, забезпечуючи мешканців паливом, таким як пелети, брикети та дрова. Проблема централізованого опалення та водопостачання в місті залишається невирішеною.

Проте місцеві жителі кажуть, що з цим можна впоратися, головне, щоб скоріше закінчилася війна.

Відновлення українських прапорів на вулицях Святогірська. Зображення: Новини Донбасу.

"Ми просто виживаємо, а що ще залишається? Життя сповнене напруги. Я живу в будинку, а навколо — постійні вибухи. Виходжу з підвалу, аби перевірити, чи все в порядку з домом. Нам зараз не потрібна допомога, ми просто хочемо, щоб війна закінчилася," — підкреслюють жителі Святогірська, Любов Яківна та Любов Олександрівна.

У Святогірську, як і в інших куточках України, тривають постійні хвилювання. Сусідній Лиман зазнає регулярних атак з боку російських військ. На даний момент Святогірськ розташований приблизно за 30 км від лінії фронту. Тому навіть через два роки після звільнення, місцевим мешканцям не вдається відчути спокій.