Уряд надає необхідні ресурси для успішного проходження опалювального сезону, повідомляє Асоціація міст України. 5 вересня 2024 року.

Зображення з публічних ресурсів.

"Для працівників житлово-комунального господарства існує два основних періоди: сезон опалення та підготовка до нього."

На початок вересня в Україні 82% об'єктів вже готові до опалювального сезону. Які показники спостерігалися в попередні роки, до початку війни?

Приблизно таку ж цифру на початку вересня спостерігали й у попередні роки. Для оцінки готовності до опалювального сезону ми використовуємо кілька ключових показників. Зазвичай ця статистика стосується багатоквартирних будинків, де проводяться різноманітні перевірки та складаються акти, які підтверджують готовність будівель. Найінтенсивніші роботи відбуваються в кінці вересня та на початку жовтня, коли рівень готовності досягає 100%. Аналогічні процедури проходять і в школах, а також у закладах соціального захисту, але там застосовуються інші критерії, зокрема, перевірка внутрішніх комунікацій та окремих елементів системи. Однак найважливішим аспектом зал залишається підготовка підприємств теплопостачання та їх інфраструктури, що триває активно. Як жартують працівники житлово-комунального господарства, у них існує два сезони: опалювальний сезон і підготовка до нього. Процес підготовки розпочався практично з середини квітня 2024 року.

Чи можемо ми розуміти, що ворог стежить за нашими обговореннями і готується зашкодити нам у підготовці до опалювального сезону?

Безперечно, противник стежить за нашими справами, тому деякі деталі залишаються поза увагою публіки — це особливі моменти. Проте загальна інформація, яка не несе загрози, як-от відсоток готовності, є відкритою для обговорення.

Ухвалюються неординарні рішення, зокрема для підземних шкіл

А що було рекомендовано освітнім закладам у плані підготовки до опалювального сезону?

Виконано стандартні регламентні роботи — перевірка мереж та окремих вузлів, особливо якщо об'єкт підключений до централізованої системи теплопостачання. Проте існують дитячі садки та школи, які самостійно здійснюють опалення своїх будівель. У таких випадках обсяги регламентних робіт збільшуються, зокрема, необхідно перевіряти котельне обладнання. У світлі сучасних викликів в енергетичному секторі, зокрема можливих збоїв в об'єднаній енергетичній системі України, деякі навчальні заклади вживають заходів для забезпечення аварійного енергопостачання. Це включає встановлення дизельних генераторів, які дозволяють активувати певне обладнання, а також установку сонячних панелей. Місцеві органи влади активно працюють над тим, щоб гарантувати безперебійну роботу освітніх установ під час блекаутів, перебоїв, а також у випадках аварійних або стабілізаційних відключень.

Яка різниця в підготовці до опалювального сезону між тиловими та прифронтовими зонами? Наприклад, у Харкові існують укриття для навчання у підземних школах.

Асоціація міст активно спостерігає за ситуацією. У регіонах, що поблизу зони бойових дій, дійсно спостерігається значна руйнація енергетичних об'єктів, що змушує приймати нестандартні рішення. Проте підготовка до опалювального сезону триває обов'язково. Це також включає підготовку підземних шкіл.

Олег Гарник. Изображение: ua-energy.org

Зайва електроенергія буде направлятися до мережі для обслуговування інших споживачів.

Органи місцевого самоврядування активно працюють над створенням на об'єктах критичної інфраструктури, таких як підприємства тепло- та водопостачання, джерел, що гарантують безперебійне постачання електроенергії для власних потреб. Існує безліч випадків, коли надлишкову електроенергію зможуть віддавати в загальну мережу для забезпечення інших споживачів. Ми висловлюємо вдячність державі за зусилля, спрямовані на спрощення умов підключення таких установок. Проте існують певні проблеми, які можна вирішити, щоб ефективніше підтримувати як критичну інфраструктуру, так і житлові об’єкти під час перебоїв в енергетичній системі. Асоціація міст провела опитування серед органів місцевого самоврядування, і багато з них, незважаючи на обмежені фінансові можливості, змогли знайти співфінансування через ОСББ та ЖБК для встановлення автономних джерел енергопостачання, таких як сонячні панелі та генератори.

Когенераційні системи генерують як електричну енергію, так і тепло.

Директорка Департаменту комунальних послуг Міністерства інфраструктури Наталія Хоцянівська зазначила, що теплопостачальні підприємства мають у своєму розпорядженні 169 когенераційних установок, з яких 83 вже запущено в експлуатацію. Але що ж таке когенераційна установка?

Це установка, яка в основному спрямована на виробництво електричної енергії, але додатково вона ще виробляє тепло. Тому органи місцевого самоврядування активно включились у процес і встановлюють на котельнях ці установки. Когенераційні установки дають можливість працювати самим підприємствам теплопостачання та іншим критичним об'єктам по окремих лініях. Тобто коли певні райони без світла, підприємство продовжує працювати, забезпечуючи теплом житлові будинки та соціальні об'єкти, і передає частину електроенергії водоканалам, наприклад, щоб постачалася вода. Водночас, коли ці установки правильно працюють і є можливість використання теплової енергії, що виробляється під час їхньої роботи, то ця теплова енергія є дешевшою, ніж та, що виробляється у чистому вигляді на котельнях, коли там стоять газові котли. Таким чином, по-перше, здешевлюється вартість теплової енергії, по-друге, підприємства працюють і по-третє, надлишок електроенергії постачається в мережу для інших споживачів. Механізми встановлення, підключення і запуску в експлуатацію цих когенераційних установок зараз набагато спрощено, враховуючи умови війни, тож їх активно встановлюють у громадах.

Пані Хоцянівська також підкреслила, що для підприємств цієї галузі необхідно ще 423 когенераційні установки. А що станеться, якщо ми не зможемо їх знайти до зимового сезону?

Це питання є досить складним. Проект USAID з енергетичної безпеки надав 91 установку, що представляє собою значні фінансові витрати. Проте, органи місцевого самоврядування наразі стикаються з нестачею ресурсів для забезпечення таких установок на своїх підприємствах. Багато місцевих адміністрацій мають обмежені фінансові можливості, адже "силове ПДФО" було вилучено з минулого року, і в 2024 році його обсяг складе 90 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути використані для придбання когенераційних установок. Міста з більшими ресурсами можуть самостійно закуповувати ці системи, як, наприклад, "Київтеплоенерго", яке вже провело відповідний тендер. Однак, менші населені пункти, особливо ті, що знаходяться в зонах бойових дій, де бізнес не функціонує та відсутні фінансові ресурси, змушені розраховувати на підтримку з боку держави та міжнародних фінансових організацій. Ситуація в Харківській області є вкрай складною, і одним із ключових завдань уряду та нашої асоціації є забезпечення успішного початку опалювального сезону в Харкові та сусідніх містах, які залежали від зруйнованих теплових електростанцій.

Когенераційна установка. Фото: Мінвідновлення

Державний борг, що виник через розбіжність між реальними та зафіксованими тарифами на газ, становить 47 мільярдів гривень.

Повідомлялося, що уряд розраховує пройти майбутній опалювальний сезон з газом власного видобутку. Як просувається наповнення газосховищ та чи надійно вони захищені?

Ця інформація має обмежений доступ. На даний момент уряд забезпечив необхідні ресурси для успішного проходження опалювального сезону. Проте проблема полягає в іншому. Газ, що постачається підприємствам теплопостачання, надходить за особливими умовами: постачання здійснюється в обмін на певні гарантії щодо оплати. Наразі підприємства отримують 100% коштів, які в казначействі розподіляються: 65% надходять безпосередньо "Нафтогазу" протягом доби з моменту отримання, а лише 35% залишається у самих підприємств, що є вкрай недостатнім. Тарифи на сьогодні дуже низькі та були заморожені з початку повномасштабної агресії Росії. Хоча держава обіцяла компенсувати різницю у тарифах між фактичними та замороженими, цього так і не сталося. Зараз ця сума сягнула 47 мільярдів гривень і протягом опалювального сезону може збільшитися ще на 17 мільярдів. Таким чином, підприємства вимушені покривати витрати на підготовку до опалювального сезону виключно за рахунок власних ресурсів. Асоціація міст України неодноразово зверталася до уряду, президента та Верховної Ради. Хоча частина громадськості усвідомлює цю проблему, вирішення питання, на жаль, затягується. Тому однією з основних загроз для опалювального сезону є брак фінансових ресурсів у підприємств. Це ускладнює розрахунки за електроенергію, виплату зарплат працівникам, сплату податків тощо. Ми наполегливо вимагаємо хоча б часткового погашення заборгованості за різницю в тарифах.

Яке значення мають дрова як джерело енергії?

Це питання стосується не лише сіл, але й міст, як, наприклад, Житомир. Мова йде не лише про дрова, а й про різноманітні види пального, а також про частину переробки на сміттєзвалищах. Це є важливою альтернативою в разі пошкодження газових систем. Процес налаштування таких резервних потужностей розпочався ще до війни і продовжується й далі.