Земля вже стикалася з кризою, схожою на теперішню: які були наслідки?

Танення льодів було настільки масштабним, що атлантичні течії зникли.

Дослідники стверджують, що наша планета вже стикалася з кризою, подібною до тієї, що відбувається сьогодні. Глобальне потепління, яке спостерігалося перед останнім льодовиковим періодом, викликало катастрофічні зміни в основних атлантичних течіях, передає Live Science.

Ослаблення течій викликало каскад ефектів, що призвело до різкого охолодження північних морів -- Гренландського, Ісландського та Норвезького -- тоді як оточуючі океани стали теплішими. І вчені вважають, що світ знову може рухатись у тому ж напрямку, оскільки він нагрівається через зміни клімату, а температури наближаються до тих, що спостерігалися перед останнім льодовиковим періодом.

Останній міжльодовиковий період (130 000-115 000 років тому) був відносно теплим етапом в історії Землі, що характеризувався вищими температурами, вищим рівнем моря і меншими крижаними щитами, ніж ми бачимо сьогодні. На думку кліматологів, якщо викиди парникових газів не скоротити, щось подібне чекає на нас у майбутньому.

"Вивчений нами період, що відповідає останньому міжльодовиковому етапу, є досить цікавим і актуальним для аналізу. Наші дослідження показали, що приблизно 128 000 років тому активне танення арктичних морських льодів суттєво вплинуло на циркуляцію в північних морях", - зазначив головний автор дослідження Мохамед Езат, доцент і палеоокеанограф в Арктичному університеті Норвегії.

Течії Північного моря мають суттєве значення в контексті більш масштабної системи океанських течій Атлантики, відомої як Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (AMOC), яка включає в себе Гольфстрім. Ця циркуляція є критично важливою для підвищення температури в Північній півкулі і функціонує подібно до величезного конвеєра, що транспортує теплі води з Південної півкулі, які рухаються на північ вздовж поверхні океану, охолоджуються в Північній Атлантиці і занурюються на дно, щоб потім повернутися назад на південь.

Танення арктичного льоду має значний вплив на AMOC, оскільки прісна вода, що потрапляє в Північну Атлантику, знижує солоність поверхневих вод, ускладнюючи їх занурення і формування глибинних течій. Дослідження свідчать про те, що AMOC вже зазнає уповільнення через глобальне потепління, і вчені попереджають, що ця система може зупинитися протягом найближчих десятиліть.

Кліматичні моделі припускають, що AMOC може припинити існування до 2100 року, але існує невизначеність щодо точних термінів. За словами Езата, вивчення далекого минулого Землі може допомогти у більш точному прогнозуванні.

У рамках свіжого дослідження науковці вивчили нові та вже відомі дані, отримані з осадових кернів Норвезького моря. Вони провели порівняння цих даних з інформацією про осадження в Північній Атлантиці, щоб відтворити картину розподілу морського льоду, температури поверхневих вод, рівня солоності, процесів глибоководної конвекції в океані та джерел талої води в період останнього міжльодовикового етапу.

Дослідження виявили, що в останній міжльодовиковий період арктична тала вода перешкоджала виникненню глибоководних течій у Норвезькому морі. Це призвело до істотного уповільнення руху AMOC на південь, що, в свою чергу, зменшило активність механізму, який переносить тепло до Північної півкулі.

Науковці прогнозують, що подібні зміни можуть торкнутися АМОС у найближчий час. Дослідження супутників вказують на значне зменшення арктичного морського льоду за останні чотири десятиліття, і фахівці вважають, що до 2050 року можливе настання безльодових літ в Арктиці. Це може мати суттєвий вплив на AMOC.

Нещодавно Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила, що в 2023 році рівень парникових газів в атмосфері Землі досяг небаченого раніше показника. У звіті зазначається, що вуглекислий газ накопичується у атмосфері з безпрецедентною швидкістю: за останні 20 років його концентрація зросла на 10%.