Атомні електростанції без систем захисту та можливі інциденти з радіацією: фахівець оцінила рівень підготовленості ядерних установок до атак з боку Росії.
Тільки одна третина високовольтних підстанцій в Україні обладнана бетонними укриттями, що забезпечують захист від уламків та безпілотників, зазначила експертка в галузі енергетики Ольга Кошарна. Вона також додала, що компанія НАЕК "Енергоатом" не реалізувала проекти зі створення такого захисту для підстанцій, розташованих поблизу атомних електростанцій.
Під час недавнього масованого обстрілу Збройних Сил Росії по Україні, що відбувся 26 серпня, виникла загроза можливого радіаційного інциденту. Наступні атаки можуть націлюватися не стільки на атомні електростанції, скільки на підстанції, які забезпечують електроенергією споживачів. Державна компанія "Енергоатом" не реалізувала проектів зі створення захисних конструкцій, здатних захистити ці об'єкти від дронів і уламків. Про обстановку в атомній енергетиці розповіла експертка громадської організації "Антикризовий експертний ядерний центр України" та науковиця Ольга Кошарна під час інтерв'ю на телеканалі "Київ 24".
Кошарна прокоментувала ситуацію з атомними електростанціями та підстанціями, реагуючи на заяву міністра закордонних справ Андрія Сибіги щодо можливих цілей українських збройних сил, які можуть загрожувати безпеці. За її словами, під час обстрілів 26 серпня російські війська влучили в підстанції поблизу атомної електростанції, що створило ризик "знищення єдиного енергетичного комплексу". Водночас компанія НАЕК "Енергоатом" не вживає заходів для захисту важливих енергетичних об'єктів: експертка слідкує за тендерами на платформі "Прозорро" і не помітила жодних закупівель, наприклад, бетону чи інших необхідних матеріалів.
"Три енергоблоки Рівненської АЕС (перший, третій та четвертий) через аварійний захист були відключені від мережі, Хмельницький енергоблок працював теж не в об'єднану енергосистему, на Польщу, а потім ще відключився енергоблок на Південноукраїнській АЕС. Це були нерегламентні зупинки, ми були на межі радіаційної аварії на всій території України", -- наголосила експертка.
Тим часом з 2023 року по сьогодні Україна збудувала 60 бетонних укриттів другого рівня захисту навколо високовольтних трансформаторних підстанцій, зауважила Кошарна. Всього таких об'єктів -- понад 200. З 60 споруд 22 збудувало Держагентство з відновлення, пояснила Кошарна. Водночас жодного захисту немає біля підстанції поруч з АЕС, за які відповідає саме НАЕК "Енергоатом". Експертка наголосила, що мета майбутніх ударів РФ -- трансформаторні підстанції.
"НАЕК не змогла реалізувати будівництво захисних споруд другого рівня. Проте варто зазначити, що Росія не має наміру здійснювати атаки безпосередньо на ядерні реактори. Її плани, скоріше за все, включають обстріл трансформаторних підстанцій, які забезпечують електропостачання діючих енергоблоків атомної станції," - зазначила вона.
Варто зазначити, що після російського обстрілу 26 серпня, під час якого на Україну було спрямовано понад 230 одиниць озброєння ЗС РФ, вибухи відчувалися у 15 областях, що призвело до пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури, про що повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. 29 серпня Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) отримало ноту, що містила інформацію про загрози для чотирьох ядерних реакторів. Тим часом, 20 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія готується до нового масованого ракетного удару, в якому основними цілями будуть атомні об'єкти. Українські дипломати звернулися до міжнародної спільноти з попередженням про можливу загрозу "ядерного інциденту".
Нагадаємо, що 20 вересня начальник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко поділився інформацією про потенційні плани Росії стосовно обстрілів України.
