Орест Сохар: Китай формує "альтернативну ООН": Сі Цзіньпін має на меті зібрати "контрольний пакет" світу — Блоги | OBOZ.UA

Червоний Сі усіляко стимулює розвиток економічних союзів, що мають суто політичні цілі -- створення критичної маси держав, готових протистояти Заходу. Мета -- стимулювання світового тоталітаризму.

Країни, що перебувають на стадії розвитку, від Південно-Східної Азії до Африки та Латинської Америки, вже тривалий час сприймають Китай як ключового економічного партнера. Пекін зарекомендував себе як провідне джерело інвестицій, значною мірою завдяки своїй амбіційній інфраструктурній ініціативі "Один пояс, один шлях".

Лідер Китаю Сі Цзіньпін відкриває величезний ринок своєї країни для націй Глобального Півдня, впроваджуючи нульові тарифи для найменш розвинених держав. Це контрастує з політикою США, які значною мірою відмовилися від своєї ролі захисника вільної торгівлі, обираючи шлях протекціонізму. Бідні країни, прагнучи увійти на китайський ринок, ризикують збільшити свою залежність від цієї потужної економіки.

Сі обіцяє інвестувати десятки мільярдів доларів у економіки країн, які колись називалися третім світом, водночас ігноруючи вимоги щодо реструктуризації величезних боргів африканських та латиноамериканських держав. В умовах корупції серед місцевих політичних еліт і невигідних умов кредитування, китайські інвестиції стають своєрідним політичним зашморгом для слабких країн Глобального Півдня.

Китай активно зміцнює свої політичні зв'язки з Індією: Сі та прем'єр Моді уклали кілька важливих угод, визначивши, що ці країни не є суперниками, а партнерами у розвитку. З метою отримання економічних вигод Індія змушена піти на компроміси у своїй політичній координації з США, щоб задовольнити інтереси Китаю.

Сьогодні Сполучені Штати не можуть дозволити собі витрачати час лише на військові альянси. Вашингтон часто зосереджує свою увагу на кризах у Європі та на Близькому Сході, проте стратегічні та економічні інтереси в Азії є набагато вищими, і вигоди в цьому регіоні можуть бути тривалими. Цю думку висловив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, який готовий був пожертвувати своєю посадою задля примирення між Японією та Південною Кореєю. Він закликав американців до осмислення своєї стратегії.

Цю інформацію важливо усвідомлювати українській аудиторії, оскільки наразі Китай зосередив свої зусилля на припиненні конфлікту в Україні. Він активізує підтримку з боку країн Африки, Латинської Америки та Азії, прагнучи завершити війну на своїх умовах.

Китайські дипломати організували альтернативну зустріч ООН під час засідання Ради Безпеки, намагаючись переконати інших представників підтримати свою ініціативу, яку буде обговорено на саміті G-20 у Бразилії 18-19 листопада. Активність китайських представників викликала великий інтерес. Їхній план, що був озвучений у травні, передбачає заклики до деескалації конфлікту, обмеження бойових дій і уникнення провокацій з боку жодної з учасників. Ця пропозиція є вигідною для путіна, а також створює сприятливі умови для Китаю, який продовжує зміцнювати свої позиції, підштовхуючи росію до залежності.

Якщо Китаю вдасться заручитися підтримкою великої кількості країн для своєї ініціативи, це надасть Пекіну можливість стверджувати, що "більшість світового співтовариства" підтримує позиції Сі. Ключовими моментами для просування цієї ідеї стануть 22-24 жовтня, під час зустрічі країн БРІКС у Казані, а також середина листопада, коли більшість учасників збереться на саміт G-20 у Бразилії.

Китай використовує всі можливості, які йому надає демократичний Захід. Європейські країни та Сполучені Штати "остерігаються ескалації", в той час як Китай продовжує прокладати власний шлях.

У цьому похмурому сценарії є і позитивні моменти. Поки китайський режим змагається з американською демократією в усіх можливих сферах, європейські країни, Південна Корея та Японія адекватно оцінюють ризики і підтримують не лише Україну, а й ту сторону, яка дійсно прагне захистити міжнародне право та принципи ООН. Є ймовірність, що завдяки їхній рішучій активності та пробудженню частини Європи червоний Китай не зможе стати новим світовим лідером. В іншому випадку, Вашингтон може прокинутися одного дня і виявити, що штаб-квартира ООН перенесена до якогось Уханя.