Чи спрощує це життя військовослужбовцям, чи, навпаки, створює нові загрози? Основні аспекти переведення між підрозділами та в Армію+.
З сьогоднішнього дня, 15 листопада, мобільний додаток Армія+ запроваджує нову функцію, яка значно спростить процес переведення військовослужбовців. Прихильники цієї ініціативи підкреслюють, що це допоможе зменшити бюрократичні перешкоди та знайти оптимальні ролі для кожного на фронті. Однак практики попереджають про можливі ризики та підводні камені в реалізації цієї новації.
"Телеграф" нагадав про те, чому стало необхідним терміново відновити переведення на потреби ЗСУ та ознайомився з документом, що визначає нові правила.
Питання переведення військовослужбовців між підрозділами неодноразово обговорювалося, зокрема, у публічному просторі. У липні цього року була ініційована петиція, автором якої став Богдан Шевченко. Він підкреслив, що процес переведення бійців до інших частин Сил Оборони України займає занадто багато часу (іноді більше року) і часто стає неможливим через небажання місцевого командування. Така ситуація негативно впливає на обороноздатність країни, адже спеціалісти в своїй галузі залишаються в підрозділах, де їхні знання і вміння не можуть бути реалізовані через складні бюрократичні процедури.
Одна з нещодавніх резонансних подій, що стосуються цієї теми, була пов'язана з евакуаційною службою 92-ї окремої штурмової бригади, якою керувала військова медикиня Юлія Сідорова, відома під позивним "Куба". Лише після того, як її історія стала відомою ширшій аудиторії, їй вдалося домогтися переведення до іншого підрозділу, де вона бажала продовжувати свою службу.
"Проблема переведень стала настільки критичною, що люди готові самовільно залишати частини, порушувати накази", - писала про ситуацію наприкінці жовтня співзасновниця ГО "Razom for Ukraine" та засновниця БФ "Dignitas" Люба Шипович. За її словами, це питання пролунало й на зустрічі з президентом, після чого була створена погоджувальна рада з представників Міноборони, Генштабу, Головного управління персоналу та громадських активістів - представників фондів "Dignitas", "Повернись живим", організацій "Принцип" та Центр протидії корупції. Результатом став запуск експериментального проєкту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою, затверджений Постановою Кабміну №1291 від 12 листопада 2024 року.
Перш ніж перейти до деталей, важливо відзначити, що експеримент, запланований на два роки, буде здійснюватися виключно в рамках Збройних сил України.
Друге: ключове значення має, з якої тилової (тут маються на увазі частини тилового та оперативного забезпечення, вищі військові навчальні заклади, навчальні центри, ТЦК та СП) чи бойової частини хоче переводитися військовослужбовець, і до якої. Цей перелік визначатиме Генштаб.
Найпростіше оформити переведення з тилової частини до бойової. У цьому випадку НЕ потрібно погоджувати свої переміщення з командиром. Також погодження не є обов'язковим для тих військовослужбовців, що входять до постійного складу навчальних центрів, при їх бажанні потрапити до іншого НЦ, та бійців, що мають на руках висновок військово-лікарської комісії, а підставою переведення є стан здоров'я.
Відповідно, отримати "так" від свого командира бійці повинні під час переведення між тиловими підрозділами або при переході між бойовими бригадами. Це правило також поширюється на офіцерів та військовослужбовців, які займають офіцерські посади.
"Варто зазначити, що інформація в засобах масової інформації щодо можливості переміщення рядових та сержантів без дозволу командування є дещо некоректною. Це допускається лише відповідно до чітко прописаних норм у постанові та виключно під час переміщення з тилу в бойову частину. Справжня згода вашого командування залишається вирішальною для будь-яких переміщень," - підкреслюють представники ГО "Принцип".
По-третє, усі переведення будуть можливі лише за умови наявності рекомендаційного листа (відношення) від військової частини, де планує служити військовослужбовець. Варто зазначити, що цей документ, а також військово-обліковий документ чи посвідчення офіцера, є необхідними для подачі рапорту через застосунок Армія+. До них слід додати погодження командира підрозділу, в якому служить військовий на момент подачі рапорту, що може бути оформлене як окремий документ або як підтвердження рапорту в системі Армія+ чи в електронному документообігу. У специфічних випадках, наприклад, при переведенні з бойової частини до тилу з причин здоров'я, потрібно буде надати висновок військово-лікарської комісії (ВЛК).
Наступним етапом є направлення рапорту на розгляд до Кадрового центру Збройних сил України, який візьме на себе обов'язки комунікації з командиром замість військовослужбовця. Інформація про результати цього процесу буде доступна через застосунок. На перевірку рапорту відводиться 72 години, після чого ще 24 години виділяються на підписання проєкту наказу в Генеральному штабі, а також додаткові 24 години для повідомлення заявника про результат.
Четверте, у Постанові визначені чіткі критерії для відмови у переміщенні. Заявка не буде затверджена, якщо військовослужбовець перебуває у частині менше ніж півроку або якщо з моменту попереднього переміщення за власним бажанням ще не минув рік. Відмова також надійде у разі, якщо не будуть представлені необхідні документи, згідно з установленим порядком.
"Де полягає найбільша перевага: рапорти не втратяться, адже вся інформація буде в цифровому форматі; немає необхідності в узгодженні з командувачами ОК або видів, і в більшості випадків узгодження з теперішнім командиром не потрібно; причини для відмови чітко прописані в Постанові, тому не можуть бути аргументами 'недоцільно' або 'неможливо прийняти позитивне рішення'; про ухвалене рішення стане відомо протягом 72 годин; дані щодо кількості переведень між підрозділами будуть збиратися на спеціальному дешборді, доступному керівництву Міноборони та Генерального штабу, що дозволить їх враховувати під час оцінки командирів", - підкреслює у своєму пості Люба Шипович.
"Підкреслюю, що це лише перша стадія експерименту. Кадрова політика в Силах Оборони є складною галуззю, де зміни можуть суттєво вплинути на боєздатність війська. Після завершення цієї стадії ми зможемо оцінити можливості для подальших змін і розширення", - зазначив Владислав Грезев, керівник рекрутингової агенції Lobby X, коментуючи ухвалене рішення на своїй сторінці.
Військові в основному позитивно оцінюють ініціативу щодо спрощення процедури, вважаючи, що це дійсно допоможе зменшити бюрократичні перепони. Проте вони зазначають, що в довгостроковій перспективі це може вплинути на бойову готовність підрозділів.
- Чи існували проблеми з переведенням у війську? На жаль, так. Варто визнати, що є підрозділи, з яких військові хочуть перейти до інших ледве не взводами, - зазначив в коментарі "Телеграфу" офіцер ЗСУ Олексій Петров. - Причин для цього багато. Від незрозумілої чехарди зі зміною командирів до постійних проблем із забезпеченням. Але перевестись в інший підрозділ, який тебе чекає, і де ти, відповідно, хочеш продовжити службу, це найскладніший квест. Якщо в структурі морської піхоти або десантно-штурмових військ ще якось можна розв'язати питання, то, наприклад, перевестись з територіальної оборони в десант майже неможливо.
Отже, ініціатива з розблокування переведень, безсумнівно, є позитивним кроком. Проте важливо пам’ятати, що вона не позбавлена ризиків. Наприклад, може виникнути проблема масової міграції військовослужбовців, що, в свою чергу, може негативно вплинути на бойову готовність підрозділів. Підсумовуючи, можна сказати, що ідея має потенціал, але її реалізація потребує обережності, щоб уникнути традиційних проблем, знайомих нашій країні, - зазначив військовий.
У коментарях до постів про відновлення процедури переведення найбільше зауважень викликає саме етап "командирів" під час прийняття рішення.
"З бойової в бойову тільки з дозволу командира - це власне й убиває всю ідею, на жаль, але принаймні спроба була", - вважає військовослужбовець Олексій Дятлов.
"Твій рапорт на Міністерство оборони готовий, є також відповідне погодження і підпис командира частини, яка готова тебе прийняти — на цьому крапка," — підкреслює військовослужбовець Богдан Конотоп. Відповідаючи на зауваження щодо можливих негативних наслідків для боєздатності, він зазначив, що навряд чи Міністерство оборони буде активно погоджувати переведення піхотинців чи інших важливих підрозділів з бригади в іншу. "З іншого боку, командирам взводів і рот важливо зберегти свої колективи та їхню боєздатність. Рапорт на переведення, який потрапляє до комбрига, ймовірно, буде відхилено після розмови з командиром. Я сумніваюся, що це нововведення суттєво вплине на поточні процеси. Доки не буде достатньої кількості особового складу, ніхто не захоче відпускати своїх людей," — вважає військовий.
Юристи також звертають увагу на деякі недоліки процесу переведення військовослужбовців, навіть у рамках запропонованого пілотного проєкту. Проте, вони підкреслюють, що нарешті з'явився механізм, який дозволяє бійцям ініціювати переведення до інших підрозділів.
У моїй практиці були ситуації, коли я оскаржував відмови у переведенні. Є випадки, коли рішення ухвалювали на користь військовослужбовців, але це стало можливим лише за наявності підстав для переведення — або з причин, пов'язаних із сім'єю, або через стан здоров'я, - зазначила адвокат у сфері військового права Аліна Редько в коментарі для "Телеграфу". - До набрання чинності постанови КМУ №1291 від 12.11.2024 механізм переведення за бажанням військовослужбовців взагалі не існував, тому оскаржувати відмови не мало сенсу, коли не було підстав для цього.
На мою думку, основні недоліки процедури переведення, визначеної в цьому документі, полягають, по-перше, в неможливості переведення до тилових підрозділів, за винятком випадків, коли це обумовлено здоров’ям. Додатково, існує вимога отримання дозволу від командира для практично всіх ситуацій, за винятком переведення військовослужбовців навчального центру до самого навчального центру, а також для рядового, сержантського та старшинського складу, які переходять з не бойових частин у бойові. У цьому контексті було б доцільно дозволити переміщення між бойовими підрозділами без необхідності погодження з командиром.
Окрім цього, існує певна форма дискримінації щодо офіцерів військової служби, оскільки для них завжди необхідна згода командира. Ще один важливий аспект, на якому я хочу акцентувати увагу, це те, що спрощена процедура доступна лише для військовослужбовців Збройних Сил України, в той час як представники Національної гвардії, Державної прикордонної служби та інших підрозділів Сил оборони не мають такої можливості, - підкреслила юристка.
Як повідомляв "Телеграф", про зміни у механізмі переведення військовослужбовців ЗСУ повідомляв президент України Володимир Зеленський, й наголошував: контроль за його дієвістю покладений на Міноборони.
