Перенесений "Рамштайн": які перспективи України щодо підтримки "стратегії перемоги"

Основною подією цього тижня мало стати засідання у форматі "Рамштайн", але через непередбачувані обставини його перенесли. У той же час, російські війська продовжують активні дії на Донбасі, а час до президентських виборів у США невпинно спливає. Ці фактори створюють перешкоди для реалізації Плану перемоги, який особисто презентує президент України всім лідерам.

Еспресо поділиться історією виникнення формату "Рамштайн", пояснить причини перенесення останньої зустрічі та розгляне, чи є у України шанси на реалізацію свого "плану перемоги".

Засідання у форматі "Рамштайн" є регулярними зустрічами міжнародної коаліції, спрямованими на військову підтримку України під час війни з Росією. Цей формат виник у відповідь на повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року, коли стало очевидно, що Україна потребує системної та масштабної військової допомоги, щоб протистояти агресору.

Першу зустріч було проведено 26 квітня 2022 року на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, звідки і походить назва формату. Ініціатором даного заходу виступив міністр оборони США Ллойд Остін, який запросив представників більш ніж 40 країн для обговорення питання військової підтримки Україні. На наступних засіданнях кількість держав, що брали участь, збільшилася до понад 50.

На даний момент вже проведено 16 подібних зустрічей.

Мета всіх цих зустрічей одна й та ж -- координація міжнародної підтримки України, надання нових видів озброєння, технічної й фінансової допомоги у розбудові ЗСУ та розробка стратегічних планів, спрямованих на посилення обороноздатності України.

Благодаря засіданням у форматі "Рамштайн", Україна отримала значну кількість різноманітної західної військової техніки та озброєння, що істотно змінило хід бойових дій.

Головні категорії озброєння, що були надані Україні в результаті цих зустрічей:

Системи протиповітряної оборони: Впровадження сучасних комплексів, таких як "Patriot", "NASAMS" і "IRIS-T", стало важливим кроком у зміцненні обороноздатності українських міст проти загроз з боку російських ракет і безпілотників.

Артилерія та РСЗВ: Україна отримала важкі артилерійські системи калібру 155 мм, зокрема гаубиці М777, а також системи реактивного залпового вогню HIMARS і M270, які були особливо важливими восени 2022 року, коли ЗСУ змогли звільнити Харківщину та Херсон.

Бронетехніка: У числі експонатів представлені танки Leopard 2, Challenger 2, Abrams, а також бойові машини піхоти Bradley і Marder.

Безпілотні літальні апарати, дрони та ракети: Постачання безпілотників з різних країн суттєво зміцнили можливості українських збройних сил у веденні розвідки та нанесенні ударів по ворожих цілях. Крім того, поставки дальнобійних ракет, таких як Storm Shadow та ATACMS, значно розширили потенційний радіус ударів українських військ.

Бойова авіація: Довгоочікуване оголошення про навчання українських пілотів на винищувачах F-16 та поступова передача цих літаків з Нідерландів, Данії й інших союзників України була ще одним досягненням засідань у форматі "Рамштайн".

Крайнє засідання у форматі "Рамштайн", яке було заплановано на 12 жовтня, довелося перенести через найпотужніший за останні сто років ураган "Мілтон", що вразив східне узбережжя США. Тому значна частина американських урядовців і військових представників, відповідальних за організацію та участь у зустрічі, була залучена до подолання наслідків стихійного лиха.

Спершу 8 жовтня про це повідомив президент Байден, який мав взяти участь і запросив десятки лідерів країн, а вже 9 жовтня засідання офіційно скасували й перенесли на невизначений термін.

Варто також зауважити, що залишилося менше місяця до президентських виборів у США. Шанси на успіх лідера республіканців Дональда Трампа та лідерки демократів Камали Гарріс є рівними. Тому президент США Джо Байден та його віцепрезидент Камала Гарріс, розуміючи, що їхня відсутність у країні в час стихійного лиха використають опоненти у своїй передвиборчій кампанії, залишилися та зосередилися на наслідках урагану.

Українські урядовці з розумінням відреагували на зміну дати засідання. Вони також висловили сподівання на новий графік зустрічі та виявили бажання продовжити обговорення "плану перемоги", який раніше презентував президент Володимир Зеленський у Сполучених Штатах.

Деякі іноземні ЗМІ побачили в цьому провал для України. Наприклад, у The New York Times відзначили, що тепер незрозуміло, коли відбудеться український саміт і чи візьмуть участь у ньому ті ж високопоставлені делегації.

"Для України сам час відкладення є невдачею, оскільки Зеленський поспішав заручитися підтримкою свого плану напередодні виборів президента США наступного місяця", - написали у виданні.

Проте представники Сполучених Штатів та НАТО запевнили, що зміна дати засідання не знижує обсяги підтримки України. У Пентагоні наголосили, що країни-партнери продовжують узгоджувати свої дії для надання Україні всіх необхідних ресурсів для її захисту.

Слід усвідомлювати, що формат "Рамштайн" працює у безперервному режимі, а його учасники розглядають ключові питання через спеціалізовані робочі групи та дипломатичні зв'язки.

Володимир Зеленський швидко зреагував на ситуацію і вирушив в європейське турне, відвідавши Лондон, Париж, Рим та Берлін всього за два дні. Під час цих візитів він ознайомив партнерів із деталями плану щодо перемоги України.

Під час зустрічі у форматі "Рамштайн" планувалося обговорити важливі питання, пов'язані з наданням додаткових систем протиповітряної оборони, далекобійних ракет, артилерійських засобів, а також загальної підтримки Україні в підготовці до зимового періоду.

Проте, однією з найсуттєвіших тем стало символічне передавання координації підтримки України від США до НАТО, особливо з огляду на ймовірне повернення Дональда Трампа до влади. Його висловлювання про можливе зупинення допомоги Україні з метою примусити Київ до переговорів викликали занепокоєння в адміністрації Байдена, змусивши її вжити запобіжних заходів.

"Не слід шукати підводні камені в перенесенні зустрічі, оскільки США також мають великий інтерес до цього заходу. Вони, образно кажучи, повинні передати лідерство від очолюваної ними коаліції до НАТО, взявши на себе координаційні функції. Тому для американської сторони було важливо організувати таку зустріч на рівні керівників держав. Причина перенесення викликана лише форс-мажорними обставинами," – зауважила в інтерв'ю Радіо Свобода заступниця голови Центру оборонних стратегій Аліна Фролова, додавши, що цей захід є суттєвим для Байдена, щоб підсумувати зовнішньополітичний курс своєї адміністрації.

Журналісти німецького видання Der Spiegel повідомляють, що незабаром відбудеться оголошення про візит Джо Байдена до Німеччини, де, ймовірно, відбудеться запланована зустріч у форматі "Рамштайн".

"За лаштунками федерального уряду та органів безпеки активно триває підготовка візиту високопосадовця до Берліна. У нинішньому календарі вже заплановано офіційні зустрічі з федеральним президентом Штайнмаєром та канцлером Шольцом на п’ятницю", - повідомляє видання.

Останні кілька тижнів Україна активно просувала так званий План перемоги, який має стати ключовим у завершенні війни з Росією на вигідних для українців умовах. Основні моменти цього плану президент Володимир Зеленський вже презентував адміністрації Байдена, Стармера, Макрона, Мелоні та Шольца. Однак громадськості він буде показаний "найближчими днями", як запевнив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Відомо, що першим і найважливішим етапом цього плану є забезпечення безпеки України, зокрема шляхом інтеграції до НАТО. Цю інформацію озвучив президент Зеленський під час свого виступу на саміті "Україна - Південно-Східна Європа". Як зазначив глава держави, підтвердження цього кроку позбавить Росію можливості загрожувати не лише Україні, а й іншим європейським державам.

Офіційних заяв щодо інших аспектів не було, проте численні ЗМІ повідомляли, що додатковими елементами плану досягнення перемоги є можливість використання далекобійних західних ракет для ударів по території Росії, а також надання Україні більшої кількості сучасного озброєння для створення нових бойових бригад.

Раніше у The Times писали, що визначальне в плані перемоги те, що він комплексний, у ньому всі пункти взаємоповʼязані, важливо реалізовувати їх разом, щоб отримати бажаний для України результат. Загалом у плані президента Зеленського наголошується на необхідності сміливих та більш радикальних дій з боку західних союзників до кінця 2024 року, щоб "закінчити війну не пізніше 2025 року", як сказав президент України.

Цей план також має на меті зміцнити позиції Києва в майбутніх дипломатичних переговорах з Москвою, які є необхідними для завершення конфлікту. Це також пояснює проведення Курської операції ЗСУ. Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити наявність якомога більше важелів впливу, які можуть бути використані для тиску на російську сторону, аби вони почали дотримуватися "дорожньої карти" української Формули миру, обговореної на червневому Глобальному саміті миру і підтриманої 90 країнами.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак нещодавно висловив сподівання, що Україна зможе якнайшвидше отримати відгуки від своїх міжнародних партнерів стосовно плану перемоги. У Вашингтоні та Берліні ставлення до ініціативи президента Зеленського було досить обережним. Окрім Угорщини, Сполучені Штати і Німеччина виступають проти вступу України до НАТО на даному етапі, про що повідомляють західні медіа. Зокрема, у виданні Politico зазначили, що можливість приєднання України до Альянсу наразі виглядає малоймовірною, а українським військовим, ймовірно, не дозволять використовувати далекобійні іноземні ракети для атак на території Росії через побоювання ескалації конфлікту.

На думку західних аналітиків, іноземні партнери мають намір інвестувати ще більше коштів у розвиток оборонної промисловості України, аби перетворити країну на "арсенал демократії". Це дозволить Києву зменшити залежність від зовнішніх союзників та політичних виборів. Компанії, такі як Rheinmetall, Nammo, Saab і Baykar Makina, вже розпочали переговори щодо створення локальних виробничих програм для артилерії, бронетехніки та безпілотників. Багато країн виявили бажання долучитися до українського оборонного сектора.

Проте існує один важливий нюанс. Це стосується обстановки на фронті. Протягом 2024 року російські сили захопили близько 2000 квадратних кілометрів українських земель, причому лише в серпні армія РФ відвоювала 477 квадратних кілометрів, що стало найбільшим місячним приростом для Москви з жовтня 2022 року.

Українські сили вже були змушені відступити з Вугледара, а просування ворога поблизу Покровська відбувається щодня, що створює реальну загрозу втрати цього важливого міста, яке критично необхідне для української економіки, зокрема для сталеварної галузі, а також є стратегічно важливим для контролю над Донеччиною. Крім того, російські війська активізували свої дії на Курщині, де досягли часткових успіхів, а також на Харківщині та Запоріжжі.

Таким чином, виникає питання щодо можливого колапсу в оборонній системі України, який може призвести до швидкого просування російських військ углиб країни. Важливими аспектами цієї ситуації також є часові рамки та погодні умови. З наближенням зимового сезону російські війська можуть бути змушені зупинити свої наступальні операції, але до того моменту Україна ризикує втратити ще частину своїх територій.

Такі песимістичні сценарії породили кулуарні розмови про те, що Україна нібито готова проміняти захоплені росіянами території в обмін на мир й гарантії безпеки, які можуть включати німецький сценарій. Свого часу західна частина Німеччини, розділена після Другої світової, увійшла в НАТО, а східна, яка була під окупацією СРСР, чекала краху радянської влади. Про це писала італійська газета Corriere della Sera. А у Financial Times відзначили, що суверенітет РФ над окупованими територіями не буде визнаватися де-юре, але він був би де-факто. Forbes ще більше розвинув цю думку і припустив, що такий сценарій може навіть призвести до держперевороту в Україні.

Проте в Офісі президента оперативно спростували цю інформацію, зазначивши, що жодні територіальні зміни не відбудуться в обмін на мир з агресором.

"Ми маємо Формулу миру, в якій чітко окреслено, як Україна уявляє собі справедливий мир. Саме на цій основі ведемо переговори з партнерами для зміцнення позицій України," - зазначив радник президента Зеленського, Дмитро Литвин, під час бесіди з українськими журналістами.

Безумовно, диму без вогню не буває. Як повідомляє Bloomberg, за інформацією закордонних дипломатів, президент Зеленський шукає "більш гнучкий" підхід до завершення конфлікту. Це може означати, що розглядаються різні можливості. Проте, зрештою, які саме пропозиції знайдуть підтримку серед союзників України та виявляться ефективними, стане зрозуміло лише в листопаді. Тоді ми дізнаємося, хто буде новим президентом США і на що Україна може сподіватися у цій екзистенційній війні проти Росії.